Гупало Деонісій Мусійович (1898)

Дата народження: 10 березня 1898 р.
Місце народження: с. Нова Осота, Чигиринський повіт, Київська губернія (нині - Олександрівський район Кіровоградської області)
Стать: чоловік

Дата смерті: 9 лютого 1923 р.
Місце смерті: Лук'янівська в'язниця

Де і ким заарештований: ГПУ
Дата арешту: вересень 1922 р.
Місце відбуття: Лку'янівська в'язниця
Дата реабілітаціi: 18 жовтня 2016 р.
Реабілітуючий орган: Апеляційний суд Київської області

Джерела відомостей: вікіпедія

Біографія

Денис Мусійович Гупало народився 10 березня 1898 року в селі Нова Осота Чигиринського повіту Київської губернії в родині представників старих козацько-християнських краю. В 1917 року — рядовий 1-го стрілецького лейб-гвардії полку (Царське Село). В 1917—1918 рр. — командир піших розвідників, навідник 4-го артилерійського дивізіону.

У 1919 році — був козаком 4-го Запорізького полку Армії УНР. У 1920 році служив козаком Першого кінного полку Степової дивізії Костя Блакитного. Потім був хорунжим (півсотенний) повстанських загонів чорноліського отамана Миколи Кібця-Бондаренка (1920), начальника Холодноярського повстанського штабу Максима Терещенка, Дмитращенка та Хвилі (1921), У 1922 році — повстанський отаман Чорноліського полку.

Наприкінці вересня 1922 року — арештований разом з багатьма іншими отаманами Холодного Яру та Чорного Лісу у Звенигородці на інспірованому чекістами «з'їзді отаманів».

Під арештом перебував у Лук'янівській в'язниці м. Києва. 2 лютого 1923 року Надзвичайна сесія Київського губернського трибуналу винесла Денису Гупалу смертний вирок. Загинув 9 лютого 1923 року під час повстання в Лук'янівській в'язниці.

Реабілітований 18 жовтня 2016 року.