Драй-Хмара Михайло Опанасович (1889)

Михайло Драй-Хмара в 1925, Київ.
  • Дата народження: 28 вересня 1889 р.
  • Місце народження: Малі Канівці Золотоніського повіту (тепер Чорнобаївського району) Черкаської області
  • Стать: чоловік
  • Національність: українець
  • Громадянство (підданство): Російська імперія, СССР
  • Соціальне походження: поет-неокласик
  • Освіта: школа в Золотоноші, чотири класи Черкаської гімназії, навчався 1906—1910 в Колегії Павла Галагана в Києві, 1910—1915 на історико-філологічному факультеті Київського університету
  • Професія / місце роботи: літературознавець, перекладач (знав 19 мов)
  • Дата смерті: 19 січня 1939 р.
  • Місце смерті: Колима
  • Місце поховання: поховано на правому березі р. Паутова, могила № 3 за 300 м від річки
Арешты
  • Де і ким заарештований: арештований невідомими в Києві
  • Запобіжний захід: тримання під вартою
  • Дата арешту: 21 березня 1933 р.
  • Звинувачення: контрреволюційна діяльність
  • Орган, що засудив: НКВД
  • Дата звільнення: 11.05.1933
  • Підстави звільнення: слідству забракло доказів і вченого випустили
  • Дата арешту: 6 вересня 1935 р.
  • Звинувачення: націоналістична контрреволюційна діяльність
  • Вирок: 5 років заслання на Колиму
  • Дата реабілітаціi: 1989 р.
  • Звинувачення: участь в антирадянській організації та антирадянську агітацію
  • Осуд: 1938 р.
  • Вирок: 10 років
  • Архівна справа: Архівна слідча справа знаходиться на зберіганні в Управлінні внутрішніх справ Магаданського облвиконкому
  • Джерела відомостей: вікіпедія, сайт УІНП

Біографія

Михайло Драй-Хмара народився 28 вересня (10 жовтня) 1889 року в Малих Канівцях Золотоніського повіту, тепер Чорнобаївського району Черкаської області.

Закінчив школу в Золотоноші, чотири класи Черкаської гімназії. Навчався в 1906—1910 роках в Колегії Павла Галагана в Києві, в 1910—1915 роках на історико-філологічному факультеті Київського університету. Працював у семінарі академіка Володимира Перетца. Залишено на кафедрі слов'янознавства для підготовки до професорського звання. В 1913 році відряджено за кордон, де студіював фонд бібліотек і архівів Львова, Будапешта, Загреба, Белграда та Бухареста. Працював у Петроградському університеті, в 1917 повернувся в Україну. Протягом 1918—1923 років — професор Кам'янець-Подільського університету, інституту народної освіти. В 1923—1929 — професор кафедри українознавства Київського медичного інституту. В 1930—1933 працював у НДІ мовознавства при ВУАН.

Уперше його було заарештовано 21 березня 1933 (випущено 11 травня 1933, припинено справу 16 липня 1934). Удруге заарештовано 6 вересня 1935 року. Реабілітовано в 1989 році.

Справжнє прізвище поета — Драй. Це козацьке прізвище походило, очевидно, від дієслова «драти» (серед козаків було чимало прізвищ на «ай»: найвідоміше — Мамай). Але 1915 р. в Петербурзі, нещодавно перейменованому на Петроград, прізвище «Драй» дуже скидалося на німецьке «drei» — три. Тож професорський стипендіат Петроградського університету Михайло Драй додає до свого прізвища слово «Хмара» і відтоді стає Драй-Хмарою.

Михайло Драй-Хмара знав 19 мов. Це майже всі слов'янські (адже його спеціалізацією як ученого було слов'янознавство): українська, російська, білоруська, польська, кашубська, чеська, сербська, хорватська, болгарська. Знав він низку давніх мов — старослов'янську, старогрецьку, латину, санскрит. Знав новітні європейські мови — румунську, французьку, німецьку, італійську, фінську. Останньою мовою, яку вивчав Михайло Панасович, стала англійська.

1928 Михайло Драй-Хмара надрукував сонет «Лебеді» з присвятою своїм товаришам, де вжив вислів «гроно п'ятірне»:

О гроно п'ятірне нездоланих співців, /

крізь бурю й сніг гримить твій переможний спів, /

що розбиває лід одчаю і зневіри.

Під «гроном п'ятірним» малися на увазі поети-неокласики — Максим Рильський, Микола Зеров, Павло Филипович, Освальд Бургардт (який друкувався під псевдонімом Юрій Клен) і сам Михайло Драй-Хмара. «Сонет Драй-Хмари, — писав у наші дні Іван Дзюба, — прозвучав як мужній голос на захист друзів — з вірою в чистоту, правоту і невмирущість їхнього естетичного ідеалу».

Але саме з цього сонета почалися всі неприємності поета. Неприборканих співців більшовицька система не терпіла.

«Жах середньовіччя, тьми і гніту», про який Михайло Драй-Хмара писав у сонеті «Кам'янець», дістав поета в Києві 21 березня 1933, коли його безпідставно заарештували та нахабно звинуватили в приналежності до контрреволюційної організації у Кам'янецькому університеті. Однак слідству забракло доказів — і 11 травня 1933 ученого випустили, а 16 липня 1934 справу припинили та звільнили Михайла Панасовича під підписку про невиїзд. Але ні влаштуватися десь на роботу, ні щось надрукувати опальний професор уже не міг. Другий арешт (6 вересня 1935) і заслання на Колиму на 5 років не забарилися. Драй-Хмара був одним із небагатьох, хто на допитах не зламався, не наговорив ні на себе, ні на товаришів.

Ось що про смерть поета на Колимі повідав Михайло Добровольський, який до 1937 очолював комсомольську організацію Удмуртської АРСР:

"Був у мене на Колимі друг незабутній, ще й тезко, — український поет, професор — знавець мов і літератур… Прізвище поет мав якесь чудернацьке з двох окремих слів, одна половина ніби як німецька, а друга — українська. Якщо ж перекласти по-російському, то буде «три тучи»…

…Одного сонячного квітневого дня 1939 р., коли було по-колимськи відносно тепло, а наша бригада поралася на дорозі, до нас наблизилося легкове авто — «емка». Конвой вишикував шеренгою бригаду із сорока доходяг.

З «Емки» вилізли троє із сусманського управління, притримуючи при боках маузери. Усі, як завжди тоді, «під мухою»… Підійшли. Конвой щось їм доповів… Один із трьох повільно витяг маузер із дерев'яної кобури і, підійшовши за кілька кроків до першого в'язня, — трах, до п'ятого — трах… Ми з Драєм стояли аж у четвертому десятку поряд, а з другого боку стояв київський студент Володя, з чиїм батьком Драй дружив колись у Кам'янці. Отож, коли почали нізащо розстрілювати щоп'ятого, Драй умить обрахував, що під кулю потрапить саме студент Володя…

Щойно кат наблизився до чергової п'ятірки, до Володі, як Драй рвучко відштовхнув студента і став на його місце зі словами: «Не чіпай, кате, молоде життя, бери моє»… З цими словами він плюнув прибульцеві межи очі… Все відбулося блискавично… Тієї ж миті кат упритул випустив у груди Драя решту набоїв… Драй ще встиг прохрипіти «Гад!..» і, відштовхнувшись правицею від мого лівого плеча, бездиханно упав горілиць із розплющеними в небо очима…"

25 жовтня 1939 київський ЗАГС повідомив дружину Драй-Хмари про його смерть, що сталася 19 січня 1939 року. Місця і причини смерті в повідомленні не вказано. У документах про реабілітацію Драй-Хмари зазначено, що він помер «від ослаблення серцевої діяльності». Акти про смерть і поховання Драй-Хмари, які зберігаються в особистій справі ув'язненого в управлінні внутрішніх справ Магаданського облвиконкому, засвідчують, що Михайло Панасович помер 19 січня 1939 року о 23.15 у приміщенні медпункту лікарської ділянки Устьє Тайожна. Поховано його на правому березі річки Паутова, могила № 3 за 300 м від річки, а від табірного пункту Горна Лаврюкова до 1 км.

У червні 1937 дружину Ніну з малою дочкою Оксаною вислали з Києва в Башкирію — в м. Белебей. Згодом їм вдалося перебратися на захід. Ніна Драй-Хмара померла 1996 року у США, встигши відзначити свій столітній ювілей.

Дочка, Оксана Драй-Хмара (по чоловікові — Ашер) стала дослідницею творчості свого батька. В 1967 році у Парижі вона закінчила аспірантуру Сорбонни зі ступенем доктора слов'янської літератури за працю про творчість Михайла Драй-Хмари.