Дучимінська Ольга-Олександра Василівна (1883)

Duchuminska 1.jpg
  • Дата народження: 8 червень 1883 р.
  • Варіанти ПІБ: Ольга-Олександра Решетилович
  • Місце народження: с. Миколаїв, нині Пустомитівського району Львівської області
  • Стать: жінка
  • Національність: українка
  • Соціальне походження: з сім'ї директора школи
  • Освіта: вища
  • Професія / місце роботи: письменниця, поетеса, літературний критик, перекладачка, журналістка, народна вчителька, культурно-освітня діячка, одна з активних організаторок жіночого руху в Галичині
  • Дата смерті: 24 вересня 1988 р.
  • Місце смерті: м. Івано-Франківськ
  • Дата арешту: 23 листопада 1949 р.
  • Звинувачення: у справі замаху на Ярослава Галана
  • Осуд: 26 травня 1951 р.
  • Орган, що засудив: Військовий Трибунал
  • Стаття: 54-1 а, 54-11
  • Вирок: 25 років таборів
  • Дата звільнення: 19.12.1958
  • Дата реабілітаціi: 1992 р.
  • Джерела відомостей: wikipedia

Біографія

Дучимінська (Решетилович) Ольга-Олександра Василівна — українська письменниця, поетеса, літературний критик, перекладачка (з чеської, німецької, російської), журналістка, народна вчителька, культурно-освітня діячка, одна з активних організаторок жіночого руху в Галичині, дослідниця фольклору, етнографії та мистецтва Гуцульщини й Бойківщини. Співробітниця журналу «Жіноча Доля».

Повість Ольги Дучимінської «Еті» з’явилася друком у Львові 1945 року. Це була перша після війни книжечка галицької письменниці, та й остання прижиттєва. Рік пізніше з’явилася розгромна рецензія, автор якої звинуватив письменницю у викривленню образу війни та поставив під сумнів право оприлюднювати такий твір.

23 листопада 1949 року 66-річну О. Дучимінську заарештовують, нібито у справі замаху на Ярослава Галана. Два роки, які тривало слідство, перебувала у в'язниці. 25–26 травня 1951 року її судив військовий трибунал. Вирок — 25 років таборів за статтями 54-1а та 54-11 Карного кодексу УРСР .

Багато знущань зазнала в сибірських спецтаборах, але ніколи не втрачала людської гідності. В зоні за клаптик паперу та олівець — карцер. Тому складені в таборі вірші Ольги Дучимінської вивчали напам'ять і разом із звільненими вони потрапляли на волю, на Батьківщину.

Після смерті Сталіна, 19 червня 1956 року, справа Ольги Дучимінської була переглянута. Строк скоротився до десяти років. 19 грудня 1958 року напівжива Ольга Дучимінська вийшла на волю.

Реабілітована посмертно у 1992 році