Черепніна Ядвига Янівна (1906)

Стаття була змінена користувачем, додані відомості не були підтверджені документально і потребують перевірки.

Дата народження: 1 вересня 1906 р.
Варіанти ПІБ: Черепніна-Петрович (Піотрович)
Місце народження: м. Варшава
Стать: жінка
Національність: полька
Громадянство (підданство): СРСР
Соціальне походження: з робітників
Освіта: початкова та середня медична
Професія / місце роботи: вихователька с.Гречане Хмельницької обл.; зав. яслями м. Ладижин; рахівник м. Гайсин; рахівник м.Полтава; медсестра Норильський ВТТ НКВС; медсестра 1 міська лікарня м. Новомосковськ Дніпр. області
Партійність: безпартийна

Дата смерті: 26 листопада 1986 р.
Місце смерті: м.Дніпропетровськ (суч. Дніпро)
Місце поховання: м. Дніпропетровськ (суч. Дніпро)

Де і ким заарештований: м.Полтава, органи НКВС
Дата арешту: 26 лютого 1938 р.
Звинувачення: шпигунство
Осуд: 10 років тюрми
Орган, що засудив: Трійка УНКВС у Полтавській обл.
Стаття: 54-6 УК УРСР
Місце відбуття: тюрма м.Полтава; тюрма м. Володимир; Норильський ВТ табір НКВС
Дата звільнення: 26.02.1948
Підстави звільнення: відбуття терміну покарання
Реабілітуючий орган: Військовий трибунал КВО

Архівна справа: 10725, архів СБУ

Ядвіга Петрович народилася у Варшаві у 1906р. Батько помер у 1914р. У 1924 р. родина переїздить до СРСР, де всі отримують радянське громадянство. У вересні-грудні 1924 навчається у польському технікумі м. Ленінград. Після переїзду родини до м. Проскурів (суч. Хмельницький) навчається у медичному технікумі і одночасно працює вихователькою дитсадка у сел. Гречане. У 1926 виходить заміж за військового Черепніна Михайла Георгійовича. Після закінчення технікуму у 1928 році працює зав. яслами у сел. Гречане під Проскуровом. У 1929 році народжується син Юрій. У тому ж році чоловіка переводять на службу у м. Ладижин, де Ядвіга працює зав. яслами. У 1931 році чоловіка переводять на службу у м. Гайсин, де Ядвіга працює рахівником на пункті м'ясозбуту. У 1933 році чоловіка переводять до м. Полтава на посаду викладача Полтавського військово-політичного училища, а Ядвіга працює рахівником у штабі училища до народження доньки Алли. Після арешту та короткого слідства (у справі немає жодних речових доказів, жодна людина не дала покази проти Ядвіги) тільки на підстави вибитого зізнання без суду рішенням трійки засуджується до десяти років в'язниці з відбуванням у загальній камері. Для відбування покарання переводиться з Полтавської до Володимирський в'язниці. У жовтні 1941 року в'язницю евакуюють. Подальший термін відбуває у Норильському ВТТ НКВС на Таймирському півострові за полярним колом. Чоловіка у 1938 році теж заарештовують і він проводить 9 місяців у в'язниці м.Горький (суч. Нижній Новгород), після чого звільняють, виправдовують і поновлюють у партії. Спочатку він має проблеми з працевлаштуванням, а після виправдання працює вчителем, зав. районного відділу освіти. Починаючи зі звільнення звертається до різних органів від обласного прокурора до І.В. Сталіна включно зі скаргами на методи ведення слідства у справі дружини й клопотаннями про перегляд справи. Після звільнення у лютому 1948 року Ядвіга працює чорноробом у тресті "Кривбасрудстрой" (м. Кривий Ріг), а з серпня 1948 до виходу на пенсію - медсестрою туберкульозного відділення міської лікарні м. Новомосковськ Дніпропетровської області. Родина: мати Петрович Вікторія Рохівна повернулася до Польщі у листопаді 1925 року; молодшу сестру Петрович Софію Янівну восени 1937 року заарештувало у м. Києві та розстріляно; старшу сестру Шульц-Петрович Феліцію Янівну разом з її чоловіком Шульцем Оскаром Емілійовичем заарештовано в Одесі восени 1937 року і розстріляно 23 січня 1938 р.; чоловік Черепнін Михайло Георгійович зник без вісті 25 квітня 1942 р. під м. Лозова Харківської області у званні старший політрук, на посаді заст. нач. політвідділу 270 стр. див.; діти: син Черепнін Юрій Михайлович та донька Бондаренко Алла Михайлівна поховані у м. Дніпро; онуки та правнуки живуть у м. Дніпро та у Польщі.