Відкритий список - Внесок користувача [uk]

Добровольський Борис Семенович (1889)

2017-11-03T21:48:26Z

Rs: Скасування редагування № 252775 користувача Ігорко (обговорення)

{{Шаблон:Формуляр
|світлина=Добровольський-Борис-Семенович-1.jpg
|дата народження=01.05.1889
|місце народження=Капустинці, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
|стать=чоловік
|національність=українець
|освіта=грамотний
|професія / місце роботи=агроном
|місце проживання=Капустинці, Драбівський район, Полтавська область, УРСР, СРСР
|партійність=б/п
|дата смерті=28.05.1938
|місце смерті=Розстріляний 28.05.1938 р.
|джерела відомостей=[http://www.reabit.org.ua/ Національний банк репресованих]
|де і ким заарештований 1=Заарештований 15.03.1938 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР.
|дата арешту 1=15.03.1938
|орган, що засудив 1=Постановою особливої трійки УНКВС Полтавської обл. 21-23.03.1938 р. приречений до розстрілу.
|реабілітуючий орган 1=Реабілітований Черкаським обласним судом 24.05.1956 р.
|статус=Змінено користувачем
|реабілітація 1=24.05.1956
}}

[[Категорія:Національний банк репресованих]]
[[Категорія:Відкритий список]]
[[Категорія:Фотографії‏‎]]

== Життєпис ==

Добровольський Борис Семенович (01(14).05.1889, Капустинці, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія - 28.05.1938, Золотоноша, Полтавська область, УРСР, СРСР) - активний учасник соціально- та національно-визвольної боротьби, а також суспільної перебудови, які відбувалися протягом перших десятиліть 20-го століття на території нинішніх Київської, Полтавської та Черкаської областей. Один з організаторів партизвнських загонів у селах Пирятинського та Переяславського повіту Полтавської губернії у 1917-1919 рр. Учасник повстання проти денікінців та звільнення Переяслава у 1919 році. Розстріляний у 1938 році за звинуваченням у націоналізмі і антирадянській пропаганді.

Народився 1 (14) травня 1889 року у родині небагатих козаків-християн Київської Русі-України з діда-прадіда, трудових і бойових, представників козачого сословія села Капустинці Пирятинського повіту Полтавської губернії Семена Даниловича Добровольського (1864-1919) і Уляни Федорівни Сердюк.

Батько Бориса Семеновича був небагатим (хоча і мав свого вітряка), але досить освіченим і кваліфікованим теслею. Окрім працьовитості та майстерності був відомий серед селян округи своїми передовими поглядами на суспільне життя. Став одним з ініціаторів та організаторів будівництва народної школи у Капустинцяц і всебічного просвітництва та самоосвіти селян. Про нього неодноразово згадує у своїй автобіографічній книзі "Доба і доля" ще один уродженець села Капустинці, соратник Бориса Добровольського Іван Гнатович Козуб[1]. Семен Данилович Добровольський був розстріляний 2-го листопада 1919 році денікінським каральним загоном, як батько одного з активістів-партизан.

Борис Добровольський у 1902-1906 роках навчався напівстипендіатом Пирятинського земства у Золотоніській сільськогосподарській школі. Там він почав брати активну участь у пропаганді революційних ідей, за що був уже після закінчення навчання заарештований. Провів місяць у тюрмі, звідкіля був випущений за клопотанням капустинського пана Кулінського, але ще протягом трьох років знаходився під наглядом поліції. Увесь цей час мешкав у селі, допомагаючи батькові у його справах.

З 15 вересня 1909 року по 1912 рік працював рахівником у лісовій конторі княгині Долгорукої в с.Вишеньках Коропського пов. Чернігівської губ., потім протягом року - табельщиком у маєтку Красків, а в 1914-1915 рр. – рахівником у маєтку Попівка Конотопського повіту

В роки першої світової війни (з 15 листопада 1915р. по 1 січня 1918р.) служив старшим писарем 249-го запасного полку. Після демобілізації повернувся до рідного села, де відразу приєднався громадського життя. У лютому 1919р. був обраний головою Капустинського волревкому, а потім головою волвиконкому. З 10-го травня 1919 до приходу денікінців був секретарем суду. Потім - вимушене підпілля, арешт і виведення на розстріл разом з батьком та ще декількома односельцями. Того разу Борису пощастило втекти, стрибнувши із кручі.Досить докладно про усі ці події описав Іван Козуб [2].

У другій половині грудня 1919 року їхній партизанський загін звільнив Переяслав від денікінців. Керівники цього формування ввійшли до новостворених органів влади. Б.С.Добровольський спочатку був призначений завідувачем повітземвідділом, а потім заввідділом робітничо-селянської інспекції, членом повітвиконкому.

Але, зрозумівши свою далекість від чиновницько-бюрократичної роботи, повернуся до практичної роботи, повʼязаної зі створенням та розвитком нових, колективних форм господарювання на землі: сільськогосподарських кооперативів та артілей. У грудні 1924 року його було обрано від Золотоніського округу делегатом на 2-й зʼїзд колгоспників України, який відбувся у Харкові.

В подальшому через призначення на нові місця роботи у більш віддалені райони Б.Добровольський разом із сімʼєю протягом декількох років подорожував нинішніми Сумською та Харківською областями. У рідне село повернулися відразу після голодного 33-го. Реальність "радянського соціалістичного будівництва" виявилася занадто гіркою. Активний учасник розбудови колгоспів побачив, до чого в дійсності це привело. Колишній романтик-революціонер все більше переконувався в тому, що більшовицька влада цілеспрямовано нищить національну еліту України. Це штовхало на "крамольні" роздуми. У приватних і відвертих розмовах зі своїм старим і добрим знайомим Григорієм Васенком Борис Семенович відстоював думку про необхідність виходу Української Республіки зі складу Радянського Союзу, на відміну від червоноармійця і партійного більшовика Васенка, який стояв за єдиний та неподільний Радянський Союз. Принаймні, так пригадує дочка останнього.

З 1918-го Б.С.Добровольський був членом партії "боротьбистів". У квітні 1920 року після злиття її з КП(б)У він "механічно" став "більшовиком", але вже у 1921 році був виключений з компартії, як "активний просвітянин і такий, що раніше належав до партії боротьбистів». Відійшовши на самому початку "радянської історії" від партійної роботи, Б.Добровольський тепер, схоже, намагався віддалитися і від господарчих справ більшовицької держави. В 1938 році він уже працював завгоспом у капустинській школі.

15 березня 1938 року Б.С.Добровольський був арештований, звинувачений у націоналізмі і антирадянській агітації і разом з 37-ми іншими "співучасниками" постановою особливої трійки УНКВС Полтавської області 21-23.03.1938 р. засуджений до розстрілу. Розстріляний 28.05.1938 р. [3], [4]
Колегія Верховного Суду СРСР вирок переглянула та скасувала через недоведеність злочину. Бориса Добровольського було реабілітовано посмертно.

Про арешт і смерть Бориса Добровольського так само як і про повстанську, революційну і організаторську боротьбу його і його побратимів на Пирятинщині у 1920х рр. коротко згадує у своєму краєзнавчому дослідженні "З туману віків і днів вчорашніх" відомий краєзнавець Драбівського району Володимир Щерба.

Помилуй Господи, Бориса і учини його разом з його рідними, близькими, друзями, земляками і благодійниками у раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші люди Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія

== Джерела ==
* https://uk.wikipedia.org/wiki/Добровольський_Борис_Семенович
* http://chtyvo.org.ua/authors/Kozub_Ivan/Doba_i_dolia/
* http://www.velikijhutir.cherkassy.ua/files/doks/tumanvikiv.pdf
* http://histpol.pl.ua/ru/kniga-pamyati/kniga-pamyati-repressirovannykh?id=3829
* http://www.reabit.org.ua/nbr/?ID=193811
* Кримінальна справа; ДАЧО ф.5625 оп.1 спр.1621

Бублик Микола Сергійович (1900)

2017-05-27T19:34:35Z

Rs:

{{Шаблон:Формуляр
|дата народження=1900
|місце народження=Бирлова Слобода, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
|стать=чоловік
|національність=українець
|освіта=письменний
|професія / місце роботи=голова колгоспу у селі Шрамківка / швець у колгоспі
|місце проживання=Бирлівка, Шрамківський район, Полтавська губернія, УРСР, СРСР
|партійність=виключений з партії - б/п
|дата смерті=16.04.1938
|місце смерті=Вирок виконано 16.04.1938 р.
|джерела відомостей=[http://www.reabit.org.ua/ Національний банк репресованих]
|де і ким заарештований 1=Заарештований 10.12.1937 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР.
|дата арешту 1=10.12.1937
|орган, що засудив 1=Постановою особливої трійки НКВС Полтавської обл. 21-23.03.1938 р. приречений до розстрілу.
|реабілітуючий орган 1=Реабілітований 24.05.1956 р. Черкаським обласним судом.
|реабілітація 1=24.05.1956
|статус=Змінено користувачем
}}

[[Категорія:Національний банк репресованих]]
[[Категорія:Відкритий список]]

==Біографія==

Добровольський Борис Семенович (1889)

2017-02-09T00:13:29Z

Rs: /* Життєпис */

{{Шаблон:Формуляр
|світлина=Добровольський-Борис-Семенович-1.jpg
|дата народження=01.05.1889
|місце народження=Капустинці, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
|стать=чоловік
|національність=українець
|освіта=грамотний
|професія / місце роботи=агроном
|місце проживання=Капустинці, Драбівський район, Полтавська область, УРСР, СРСР
|партійність=б/п
|дата смерті=28.05.1938
|місце смерті=Розстріляний 28.05.1938 р.
|джерела відомостей=[http://www.reabit.org.ua/ Національний банк репресованих]
|де і ким заарештований 1=Заарештований 15.03.1938 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР.
|дата арешту 1=15.03.1938
|орган, що засудив 1=Постановою особливої трійки УНКВС Полтавської обл. 21-23.03.1938 р. приречений до розстрілу.
|реабілітуючий орган 1=Реабілітований Черкаським обласним судом 24.05.1956 р.
|статус=Змінено користувачем
|реабілітація 1=24.05.1956
}}

[[Категорія:Національний банк репресованих]]
[[Категорія:Відкритий список]]
[[Категорія:Фотографії‏‎]]
== Життєпис ==

Добровольський Борис Семенович (01(14).05.1889, Капустинці, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія - 28.05.1938, Золотоноша, Полтавська область, УРСР, СРСР) - активний учасник соціально- та національно-визвольної боротьби, а також суспільної перебудови, які відбувалися протягом перших десятиліть 20-го століття на території нинішніх Київської, Полтавської та Черкаської областей. Один з організаторів партизвнських загонів у селах Пирятинського та Переяславського повіту Полтавської губернії у 1917-1919 рр. Учасник повстання проти денікінців та звільнення Переяслава у 1919 році. Розстріляний у 1938 році за звинуваченням у націоналізмі і антирадянській пропаганді.

Народився 1 (14) травня 1889 року у родині небагатих козаків-християн Київської Русі-України з діда-прадіда, трудових і бойових, представників козачого сословія села Капустинці Пирятинського повіту Полтавської губернії Семена Даниловича Добровольського (1864-1919) і Уляни Федорівни Сердюк.

Батько Бориса Семеновича був небагатим (хоча і мав свого вітряка), але досить освіченим і кваліфікованим теслею. Окрім працьовитості та майстерності був відомий серед селян округи своїми передовими поглядами на суспільне життя. Став одним з ініціаторів та організаторів будівництва народної школи у Капустинцяц і всебічного просвітництва та самоосвіти селян. Про нього неодноразово згадує у своїй автобіографічній книзі "Доба і доля" ще один уродженець села Капустинці, соратник Бориса Добровольського Іван Гнатович Козуб[1]. Семен Данилович Добровольський був розстріляний 2-го листопада 1919 році денікінським каральним загоном, як батько одного з активістів-партизан.

Борис Добровольський у 1902-1906 роках навчався напівстипендіатом Пирятинського земства у Золотоніській сільськогосподарській школі. Там він почав брати активну участь у пропаганді революційних ідей, за що був уже після закінчення навчання заарештований. Провів місяць у тюрмі, звідкіля був випущений за клопотанням капустинського пана Кулінського, але ще протягом трьох років знаходився під наглядом поліції. Увесь цей час мешкав у селі, допомагаючи батькові у його справах.

З 15 вересня 1909 року по 1912 рік працював рахівником у лісовій конторі княгині Долгорукої в с.Вишеньках Коропського пов. Чернігівської губ., потім протягом року - табельщиком у маєтку Красків, а в 1914-1915 рр. – рахівником у маєтку Попівка Конотопського повіту

В роки першої світової війни (з 15 листопада 1915р. по 1 січня 1918р.) служив старшим писарем 249-го запасного полку. Після демобілізації повернувся до рідного села, де відразу приєднався громадського життя. У лютому 1919р. був обраний головою Капустинського волревкому, а потім головою волвиконкому. З 10-го травня 1919 до приходу денікінців був секретарем суду. Потім - вимушене підпілля, арешт і виведення на розстріл разом з батьком та ще декількома односельцями. Того разу Борису пощастило втекти, стрибнувши із кручі.Досить докладно про усі ці події описав Іван Козуб [2].

У другій половині грудня 1919 року їхній партизанський загін звільнив Переяслав від денікінців. Керівники цього формування ввійшли до новостворених органів влади. Б.С.Добровольський спочатку був призначений завідувачем повітземвідділом, а потім заввідділом робітничо-селянської інспекції, членом повітвиконкому.

Але, зрозумівши свою далекість від чиновницько-бюрократичної роботи, повернуся до практичної роботи, повʼязаної зі створенням та розвитком нових, колективних форм господарювання на землі: сільськогосподарських кооперативів та артілей. У грудні 1924 року його було обрано від Золотоніського округу делегатом на 2-й зʼїзд колгоспників України, який відбувся у Харкові.

В подальшому через призначення на нові місця роботи у більш віддалені райони Б.Добровольський разом із сімʼєю протягом декількох років подорожував нинішніми Сумською та Харківською областями. У рідне село повернулися відразу після голодного 33-го. Реальність "радянського соціалістичного будівництва" виявилася занадто гіркою. Активний учасник розбудови колгоспів побачив, до чого в дійсності це привело. Колишній романтик-революціонер все більше переконувався в тому, що більшовицька влада цілеспрямовано нищить національну еліту України. Це штовхало на "крамольні" роздуми. У приватних і відвертих розмовах зі своїм старим і добрим знайомим Григорієм Васенком Борис Семенович відстоював думку про необхідність виходу Української Республіки зі складу Радянського Союзу, на відміну від червоноармійця і партійного більшовика Васенка, який стояв за єдиний та неподільний Радянський Союз. Принаймні, так пригадує дочка останнього.

З 1918-го Б.С.Добровольський був членом партії "боротьбистів". У квітні 1920 року після злиття її з КП(б)У він "механічно" став "більшовиком", але вже у 1921 році був виключений з компартії, як "активний просвітянин і такий, що раніше належав до партії боротьбистів». Відійшовши на самому початку "радянської історії" від партійної роботи, Б.Добровольський тепер, схоже, намагався віддалитися і від господарчих справ більшовицької держави. В 1938 році він уже працював завгоспом у капустинській школі.

15 березня 1938 року Б.С.Добровольський був арештований, звинувачений у націоналізмі і антирадянській агітації і разом з 37-ми іншими "співучасниками" постановою особливої трійки УНКВС Полтавської області 21-23.03.1938 р. засуджений до розстрілу. Розстріляний 28.05.1938 р. [3], [4]
Колегія Верховного Суду СРСР вирок переглянула та скасувала через недоведеність злочину. Бориса Добровольського було реабілітовано посмертно.

Про арешт і смерть Бориса Добровольського так само як і про повстанську, революційну і організаторську боротьбу його і його побратимів на Пирятинщині у 1920х рр. коротко згадує у своєму краєзнавчому дослідженні "З туману віків і днів вчорашніх" відомий краєзнавець Драбівського району Володимир Щерба.

Помилуй Господи, Бориса і учини його разом з його рідними, близькими, друзями, земляками і благодійниками у раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші люди Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія

== Джерела ==
* https://uk.wikipedia.org/wiki/Добровольський_Борис_Семенович
* http://chtyvo.org.ua/authors/Kozub_Ivan/Doba_i_dolia/
* http://www.velikijhutir.cherkassy.ua/files/doks/tumanvikiv.pdf
* http://histpol.pl.ua/ru/kniga-pamyati/kniga-pamyati-repressirovannykh?id=3829
* http://www.reabit.org.ua/nbr/?ID=193811
* Кримінальна справа; ДАЧО ф.5625 оп.1 спр.1621

Добровольський Борис Семенович (1889)

2017-02-09T00:10:56Z

Rs: /* Життєпис */

{{Шаблон:Формуляр
|світлина=Добровольський-Борис-Семенович-1.jpg
|дата народження=01.05.1889
|місце народження=Капустинці, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
|стать=чоловік
|національність=українець
|освіта=грамотний
|професія / місце роботи=агроном
|місце проживання=Капустинці, Драбівський район, Полтавська область, УРСР, СРСР
|партійність=б/п
|дата смерті=28.05.1938
|місце смерті=Розстріляний 28.05.1938 р.
|джерела відомостей=[http://www.reabit.org.ua/ Національний банк репресованих]
|де і ким заарештований 1=Заарештований 15.03.1938 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР.
|дата арешту 1=15.03.1938
|орган, що засудив 1=Постановою особливої трійки УНКВС Полтавської обл. 21-23.03.1938 р. приречений до розстрілу.
|реабілітуючий орган 1=Реабілітований Черкаським обласним судом 24.05.1956 р.
|статус=Змінено користувачем
|реабілітація 1=24.05.1956
}}

[[Категорія:Національний банк репресованих]]
[[Категорія:Відкритий список]]
[[Категорія:Фотографії‏‎]]
== Життєпис ==

Добровольський Борис Семенович (01(14).05.1889, Капустинці, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія - 28.05.1938, Золотоноша, Полтавська область, УРСР, СРСР) - активний учасник соціально- та національно-визвольної боротьби, а також суспільної перебудови, які відбувалися протягом перших десятиліть 20-го століття на території нинішніх Київської, Полтавської та Черкаської областей. Один з організаторів партизвнських загонів у селах Пирятинського та Переяславського повіту Полтавської губернії у 1917-1919 рр. Учасник повстання проти денікінців та звільнення Переяслава у 1919 році. Розстріляний у 1938 році за звинуваченням у націоналізмі і антирадянській пропаганді.

Народився 1 (14) травня 1889 року у родині небагатих козаків-християн Київської Русі-України з діда-прадіда, трудових і бойових, представників козачого сословія села Капустинці Пирятинського повіту Полтавської губернії Семена Даниловича Добровольського (1864-1919) і Уляни Федорівни Сердюк.

Батько Бориса Семеновича був небагатим (хоча і мав свого вітряка), але досить освіченим і кваліфікованим теслею. Окрім працьовитості та майстерності був відомий серед селян округи своїми передовими поглядами на суспільне життя. Став одним з ініціаторів та організаторів будівництва народної школи у Капустинцяц і всебічного просвітництва та самоосвіти селян. Про нього неодноразово згадує у своїй автобіографічній книзі "Доба і доля" ще один уродженець села Капустинці, соратник Бориса Добровольського Іван Гнатович Козуб[1]. Семен Данилович Добровольський був розстріляний 2-го листопада 1919 році денікінським каральним загоном, як батько одного з активістів-партизан.

Борис Добровольський у 1902-1906 роках навчався напівстипендіатом Пирятинського земства у Золотоніській сільськогосподарській школі. Там він почав брати активну участь у пропаганді революційних ідей, за що був уже після закінчення навчання заарештований. Провів місяць у тюрмі, звідкіля був випущений за клопотанням капустинського пана Кулінського, але ще протягом трьох років знаходився під наглядом поліції. Увесь цей час мешкав у селі, допомагаючи батькові у його справах.

З 15 вересня 1909 року по 1912 рік працював рахівником у лісовій конторі княгині Долгорукої в с.Вишеньках Коропського пов. Чернігівської губ., потім протягом року - табельщиком у маєтку Красків, а в 1914-1915 рр. – рахівником у маєтку Попівка Конотопського повіту

В роки першої світової війни (з 15 листопада 1915р. по 1 січня 1918р.) служив старшим писарем 249-го запасного полку. Після демобілізації повернувся до рідного села, де відразу приєднався громадського життя. У лютому 1919р. був обраний головою Капустинського волревкому, а потім головою волвиконкому. З 10-го травня 1919 до приходу денікінців був секретарем суду. Потім - вимушене підпілля, арешт і виведення на розстріл разом з батьком та ще декількома односельцями. Того разу Борису пощастило втекти, стрибнувши із кручі.Досить докладно про усі ці події описав Іван Козуб [2].

У другій половині грудня 1919 року їхній партизанський загін звільнив Переяслав від денікінців. Керівники цього формування ввійшли до новостворених органів влади. Б.С.Добровольський спочатку був призначений завідувачем повітземвідділом, а потім заввідділом робітничо-селянської інспекції, членом повітвиконкому.

Але, зрозумівши свою далекість від чиновницько-бюрократичної роботи, повернуся до практичної роботи, повʼязаної зі створенням та розвитком нових, колективних форм господарювання на землі: сільськогосподарських кооперативів та артілей. У грудні 1924 року його було обрано від Золотоніського округу делегатом на 2-й зʼїзд колгоспників України, який відбувся у Харкові.

В подальшому через призначення на нові місця роботи у більш віддалені райони Б.Добровольський разом із сімʼєю протягом декількох років подорожував нинішніми Сумською та Харківською областями. У рідне село повернулися відразу після голодного 33-го. Реальність "радянського соціалістичного будівництва" виявилася занадто гіркою. Активний учасник розбудови колгоспів побачив, до чого в дійсності це привело. Колишній романтик-революціонер все більше переконувався в тому, що більшовицька влада цілеспрямовано нищить національну еліту України. Це штовхало на "крамольні" роздуми. У приватних і відвертих розмовах зі своїм старим і добрим знайомим Григорієм Васенком Борис Семенович відстоював думку про необхідність виходу Української Республіки зі складу Радянського Союзу, на відміну від червоноармійця і партійного більшовика Васенка, який стояв за єдиний та неподільний Радянський Союз. Принаймні, так пригадує дочка останнього.

З 1918-го Б.С.Добровольський був членом партії "боротьбистів". У квітні 1920 року після злиття її з КП(б)У він "механічно" став "більшовиком", але вже у 1921 році був виключений з компартії, як "активний просвітянин і такий, що раніше належав до партії боротьбистів». Відійшовши на самому початку "радянської історії" від партійної роботи, Б.Добровольський тепер, схоже, намагався віддалитися і від господарчих справ більшовицької держави. В 1938 році він уже працював завгоспом у капустинській школі.

15 березня 1938 року Б.С.Добровольський був арештований, звинувачений у націоналізмі і антирадянській агітації і разом з 37-ми іншими "співучасниками" постановою особливої трійки УНКВС Полтавської області 21-23.03.1938 р. засуджений до розстрілу. Розстріляний 28.05.1938 р. [3], [4]
Колегія Верховного Суду СРСР вирок переглянула та скасувала через недоведеність злочину. Бориса Добровольського було реабілітовано посмертно.

Про арешт і смерть Бориса Добровольського так само як і про повстанську, революційну і організаторську боротьбу його і його побратимів на Пирятинщині у 1920х рр. коротко згадує у своєму краєзнавчому дослідженні "З туману віків і днів вчорашніх" відомий краєзнавець Драбівського району Володимир Щерба.

== Джерела ==
* https://uk.wikipedia.org/wiki/Добровольський_Борис_Семенович
* http://chtyvo.org.ua/authors/Kozub_Ivan/Doba_i_dolia/
* http://www.velikijhutir.cherkassy.ua/files/doks/tumanvikiv.pdf
* http://histpol.pl.ua/ru/kniga-pamyati/kniga-pamyati-repressirovannykh?id=3829
* http://www.reabit.org.ua/nbr/?ID=193811
* Кримінальна справа; ДАЧО ф.5625 оп.1 спр.1621

Добровольський Борис Семенович (1889)

2017-02-09T00:10:44Z

Rs: /* Життєпис */

{{Шаблон:Формуляр
|світлина=Добровольський-Борис-Семенович-1.jpg
|дата народження=01.05.1889
|місце народження=Капустинці, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
|стать=чоловік
|національність=українець
|освіта=грамотний
|професія / місце роботи=агроном
|місце проживання=Капустинці, Драбівський район, Полтавська область, УРСР, СРСР
|партійність=б/п
|дата смерті=28.05.1938
|місце смерті=Розстріляний 28.05.1938 р.
|джерела відомостей=[http://www.reabit.org.ua/ Національний банк репресованих]
|де і ким заарештований 1=Заарештований 15.03.1938 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР.
|дата арешту 1=15.03.1938
|орган, що засудив 1=Постановою особливої трійки УНКВС Полтавської обл. 21-23.03.1938 р. приречений до розстрілу.
|реабілітуючий орган 1=Реабілітований Черкаським обласним судом 24.05.1956 р.
|статус=Змінено користувачем
|реабілітація 1=24.05.1956
}}

[[Категорія:Національний банк репресованих]]
[[Категорія:Відкритий список]]
[[Категорія:Фотографії‏‎]]
== Життєпис ==

Добровольський Борис Семенович (01(14).05.1889, Капустинці, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія - 28.05.1938, Золотоноша, Полтавська область, УРСР, СРСР) - активний учасник соціально- та національно-визвольної боротьби, а також суспільної перебудови, які відбувалися протягом перших десятиліть 20-го століття на території нинішніх Київської, Полтавської та Черкаської областей. Один з організаторів партизвнських загонів у селах Пирятинського та Переяславського повіту Полтавської губернії у 1917-1919 рр. Учасник повстання проти денікінців та звільнення Переяслава у 1919 році. Розстріляний у 1938 році за звинуваченням у націоналізмі і антирадянській пропаганді.

Народився 1 (14) травня 1889 року у родині небагатих козаків-християн Київської Русі-України, трудових і бойових, представників козачого сословія села Капустинці Пирятинського повіту Полтавської губернії Семена Даниловича Добровольського (1864-1919) і Уляни Федорівни Сердюк.

Батько Бориса Семеновича був небагатим (хоча і мав свого вітряка), але досить освіченим і кваліфікованим теслею. Окрім працьовитості та майстерності був відомий серед селян округи своїми передовими поглядами на суспільне життя. Став одним з ініціаторів та організаторів будівництва народної школи у Капустинцяц і всебічного просвітництва та самоосвіти селян. Про нього неодноразово згадує у своїй автобіографічній книзі "Доба і доля" ще один уродженець села Капустинці, соратник Бориса Добровольського Іван Гнатович Козуб[1]. Семен Данилович Добровольський був розстріляний 2-го листопада 1919 році денікінським каральним загоном, як батько одного з активістів-партизан.

Борис Добровольський у 1902-1906 роках навчався напівстипендіатом Пирятинського земства у Золотоніській сільськогосподарській школі. Там він почав брати активну участь у пропаганді революційних ідей, за що був уже після закінчення навчання заарештований. Провів місяць у тюрмі, звідкіля був випущений за клопотанням капустинського пана Кулінського, але ще протягом трьох років знаходився під наглядом поліції. Увесь цей час мешкав у селі, допомагаючи батькові у його справах.

З 15 вересня 1909 року по 1912 рік працював рахівником у лісовій конторі княгині Долгорукої в с.Вишеньках Коропського пов. Чернігівської губ., потім протягом року - табельщиком у маєтку Красків, а в 1914-1915 рр. – рахівником у маєтку Попівка Конотопського повіту

В роки першої світової війни (з 15 листопада 1915р. по 1 січня 1918р.) служив старшим писарем 249-го запасного полку. Після демобілізації повернувся до рідного села, де відразу приєднався громадського життя. У лютому 1919р. був обраний головою Капустинського волревкому, а потім головою волвиконкому. З 10-го травня 1919 до приходу денікінців був секретарем суду. Потім - вимушене підпілля, арешт і виведення на розстріл разом з батьком та ще декількома односельцями. Того разу Борису пощастило втекти, стрибнувши із кручі.Досить докладно про усі ці події описав Іван Козуб [2].

У другій половині грудня 1919 року їхній партизанський загін звільнив Переяслав від денікінців. Керівники цього формування ввійшли до новостворених органів влади. Б.С.Добровольський спочатку був призначений завідувачем повітземвідділом, а потім заввідділом робітничо-селянської інспекції, членом повітвиконкому.

Але, зрозумівши свою далекість від чиновницько-бюрократичної роботи, повернуся до практичної роботи, повʼязаної зі створенням та розвитком нових, колективних форм господарювання на землі: сільськогосподарських кооперативів та артілей. У грудні 1924 року його було обрано від Золотоніського округу делегатом на 2-й зʼїзд колгоспників України, який відбувся у Харкові.

В подальшому через призначення на нові місця роботи у більш віддалені райони Б.Добровольський разом із сімʼєю протягом декількох років подорожував нинішніми Сумською та Харківською областями. У рідне село повернулися відразу після голодного 33-го. Реальність "радянського соціалістичного будівництва" виявилася занадто гіркою. Активний учасник розбудови колгоспів побачив, до чого в дійсності це привело. Колишній романтик-революціонер все більше переконувався в тому, що більшовицька влада цілеспрямовано нищить національну еліту України. Це штовхало на "крамольні" роздуми. У приватних і відвертих розмовах зі своїм старим і добрим знайомим Григорієм Васенком Борис Семенович відстоював думку про необхідність виходу Української Республіки зі складу Радянського Союзу, на відміну від червоноармійця і партійного більшовика Васенка, який стояв за єдиний та неподільний Радянський Союз. Принаймні, так пригадує дочка останнього.

З 1918-го Б.С.Добровольський був членом партії "боротьбистів". У квітні 1920 року після злиття її з КП(б)У він "механічно" став "більшовиком", але вже у 1921 році був виключений з компартії, як "активний просвітянин і такий, що раніше належав до партії боротьбистів». Відійшовши на самому початку "радянської історії" від партійної роботи, Б.Добровольський тепер, схоже, намагався віддалитися і від господарчих справ більшовицької держави. В 1938 році він уже працював завгоспом у капустинській школі.

15 березня 1938 року Б.С.Добровольський був арештований, звинувачений у націоналізмі і антирадянській агітації і разом з 37-ми іншими "співучасниками" постановою особливої трійки УНКВС Полтавської області 21-23.03.1938 р. засуджений до розстрілу. Розстріляний 28.05.1938 р. [3], [4]
Колегія Верховного Суду СРСР вирок переглянула та скасувала через недоведеність злочину. Бориса Добровольського було реабілітовано посмертно.

Про арешт і смерть Бориса Добровольського так само як і про повстанську, революційну і організаторську боротьбу його і його побратимів на Пирятинщині у 1920х рр. коротко згадує у своєму краєзнавчому дослідженні "З туману віків і днів вчорашніх" відомий краєзнавець Драбівського району Володимир Щерба.

== Джерела ==
* https://uk.wikipedia.org/wiki/Добровольський_Борис_Семенович
* http://chtyvo.org.ua/authors/Kozub_Ivan/Doba_i_dolia/
* http://www.velikijhutir.cherkassy.ua/files/doks/tumanvikiv.pdf
* http://histpol.pl.ua/ru/kniga-pamyati/kniga-pamyati-repressirovannykh?id=3829
* http://www.reabit.org.ua/nbr/?ID=193811
* Кримінальна справа; ДАЧО ф.5625 оп.1 спр.1621

Добровольський Борис Семенович (1889)

2017-02-09T00:10:05Z

Rs:

{{Шаблон:Формуляр
|світлина=Добровольський-Борис-Семенович-1.jpg
|дата народження=01.05.1889
|місце народження=Капустинці, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
|стать=чоловік
|національність=українець
|освіта=грамотний
|професія / місце роботи=агроном
|місце проживання=Капустинці, Драбівський район, Полтавська область, УРСР, СРСР
|партійність=б/п
|дата смерті=28.05.1938
|місце смерті=Розстріляний 28.05.1938 р.
|джерела відомостей=[http://www.reabit.org.ua/ Національний банк репресованих]
|де і ким заарештований 1=Заарештований 15.03.1938 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР.
|дата арешту 1=15.03.1938
|орган, що засудив 1=Постановою особливої трійки УНКВС Полтавської обл. 21-23.03.1938 р. приречений до розстрілу.
|реабілітуючий орган 1=Реабілітований Черкаським обласним судом 24.05.1956 р.
|статус=Змінено користувачем
|реабілітація 1=24.05.1956
}}

[[Категорія:Національний банк репресованих]]
[[Категорія:Відкритий список]]
[[Категорія:Фотографії‏‎]]
== Життєпис ==

Добровольський Борис Семенович (01(14).05.1889, Капустинці, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія - 28.05.1938, Золотоноша, Полтавська область, УРСР, СРСР) - активний учасник соціально- та національно-визвольної боротьби, а також суспільної перебудови, які відбувалися протягом перших десятиліть 20-го століття на території нинішніх Київської, Полтавської та Черкаської областей. Один з організаторів партизвнських загонів у селах Пирятинського та Переяславського повіту Полтавської губернії у 1917-1919 рр. Учасник повстання проти денікінців та звільнення Переяслава у 1919 році. Розстріляний у 1938 році за звинуваченням у націоналізмі і антирадянській пропаганді.

Народився 1 (14) травня 1889 року у родині небагатих козаків-християн, представників козачого сословія села Капустинці Пирятинського повіту Полтавської губернії Семена Даниловича Добровольського (1864-1919) і Уляни Федорівни Сердюк.

Батько Бориса Семеновича був небагатим (хоча і мав свого вітряка), але досить освіченим і кваліфікованим теслею. Окрім працьовитості та майстерності був відомий серед селян округи своїми передовими поглядами на суспільне життя. Став одним з ініціаторів та організаторів будівництва народної школи у Капустинцяц і всебічного просвітництва та самоосвіти селян. Про нього неодноразово згадує у своїй автобіографічній книзі "Доба і доля" ще один уродженець села Капустинці, соратник Бориса Добровольського Іван Гнатович Козуб[1]. Семен Данилович Добровольський був розстріляний 2-го листопада 1919 році денікінським каральним загоном, як батько одного з активістів-партизан.

Борис Добровольський у 1902-1906 роках навчався напівстипендіатом Пирятинського земства у Золотоніській сільськогосподарській школі. Там він почав брати активну участь у пропаганді революційних ідей, за що був уже після закінчення навчання заарештований. Провів місяць у тюрмі, звідкіля був випущений за клопотанням капустинського пана Кулінського, але ще протягом трьох років знаходився під наглядом поліції. Увесь цей час мешкав у селі, допомагаючи батькові у його справах.

З 15 вересня 1909 року по 1912 рік працював рахівником у лісовій конторі княгині Долгорукої в с.Вишеньках Коропського пов. Чернігівської губ., потім протягом року - табельщиком у маєтку Красків, а в 1914-1915 рр. – рахівником у маєтку Попівка Конотопського повіту

В роки першої світової війни (з 15 листопада 1915р. по 1 січня 1918р.) служив старшим писарем 249-го запасного полку. Після демобілізації повернувся до рідного села, де відразу приєднався громадського життя. У лютому 1919р. був обраний головою Капустинського волревкому, а потім головою волвиконкому. З 10-го травня 1919 до приходу денікінців був секретарем суду. Потім - вимушене підпілля, арешт і виведення на розстріл разом з батьком та ще декількома односельцями. Того разу Борису пощастило втекти, стрибнувши із кручі.Досить докладно про усі ці події описав Іван Козуб [2].

У другій половині грудня 1919 року їхній партизанський загін звільнив Переяслав від денікінців. Керівники цього формування ввійшли до новостворених органів влади. Б.С.Добровольський спочатку був призначений завідувачем повітземвідділом, а потім заввідділом робітничо-селянської інспекції, членом повітвиконкому.

Але, зрозумівши свою далекість від чиновницько-бюрократичної роботи, повернуся до практичної роботи, повʼязаної зі створенням та розвитком нових, колективних форм господарювання на землі: сільськогосподарських кооперативів та артілей. У грудні 1924 року його було обрано від Золотоніського округу делегатом на 2-й зʼїзд колгоспників України, який відбувся у Харкові.

В подальшому через призначення на нові місця роботи у більш віддалені райони Б.Добровольський разом із сімʼєю протягом декількох років подорожував нинішніми Сумською та Харківською областями. У рідне село повернулися відразу після голодного 33-го. Реальність "радянського соціалістичного будівництва" виявилася занадто гіркою. Активний учасник розбудови колгоспів побачив, до чого в дійсності це привело. Колишній романтик-революціонер все більше переконувався в тому, що більшовицька влада цілеспрямовано нищить національну еліту України. Це штовхало на "крамольні" роздуми. У приватних і відвертих розмовах зі своїм старим і добрим знайомим Григорієм Васенком Борис Семенович відстоював думку про необхідність виходу Української Республіки зі складу Радянського Союзу, на відміну від червоноармійця і партійного більшовика Васенка, який стояв за єдиний та неподільний Радянський Союз. Принаймні, так пригадує дочка останнього.

З 1918-го Б.С.Добровольський був членом партії "боротьбистів". У квітні 1920 року після злиття її з КП(б)У він "механічно" став "більшовиком", але вже у 1921 році був виключений з компартії, як "активний просвітянин і такий, що раніше належав до партії боротьбистів». Відійшовши на самому початку "радянської історії" від партійної роботи, Б.Добровольський тепер, схоже, намагався віддалитися і від господарчих справ більшовицької держави. В 1938 році він уже працював завгоспом у капустинській школі.

15 березня 1938 року Б.С.Добровольський був арештований, звинувачений у націоналізмі і антирадянській агітації і разом з 37-ми іншими "співучасниками" постановою особливої трійки УНКВС Полтавської області 21-23.03.1938 р. засуджений до розстрілу. Розстріляний 28.05.1938 р. [3], [4]
Колегія Верховного Суду СРСР вирок переглянула та скасувала через недоведеність злочину. Бориса Добровольського було реабілітовано посмертно.

Про арешт і смерть Бориса Добровольського так само як і про повстанську, революційну і організаторську боротьбу його і його побратимів на Пирятинщині у 1920х рр. коротко згадує у своєму краєзнавчому дослідженні "З туману віків і днів вчорашніх" відомий краєзнавець Драбівського району Володимир Щерба.

== Джерела ==
* https://uk.wikipedia.org/wiki/Добровольський_Борис_Семенович
* http://chtyvo.org.ua/authors/Kozub_Ivan/Doba_i_dolia/
* http://www.velikijhutir.cherkassy.ua/files/doks/tumanvikiv.pdf
* http://histpol.pl.ua/ru/kniga-pamyati/kniga-pamyati-repressirovannykh?id=3829
* http://www.reabit.org.ua/nbr/?ID=193811
* Кримінальна справа; ДАЧО ф.5625 оп.1 спр.1621

Файл:Добровольський-Борис-Семенович-1.jpg

2017-02-09T00:10:00Z

Rs:

Добровольський Борис Семенович (1889)

2017-02-09T00:09:35Z

Rs: /* Джерела */

{{Шаблон:Формуляр
|дата народження=01.05.1889
|місце народження=Капустинці, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
|стать=чоловік
|національність=українець
|освіта=грамотний
|професія / місце роботи=агроном
|місце проживання=Капустинці, Драбівський район, Полтавська область, УРСР, СРСР
|партійність=б/п
|дата смерті=28.05.1938
|місце смерті=Розстріляний 28.05.1938 р.
|джерела відомостей=[http://www.reabit.org.ua/ Національний банк репресованих]
|де і ким заарештований 1=Заарештований 15.03.1938 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР.
|дата арешту 1=15.03.1938
|орган, що засудив 1=Постановою особливої трійки УНКВС Полтавської обл. 21-23.03.1938 р. приречений до розстрілу.
|реабілітуючий орган 1=Реабілітований Черкаським обласним судом 24.05.1956 р.
|реабілітація 1=24.05.1956
|статус=Змінено користувачем
}}

[[Категорія:Національний банк репресованих]]
[[Категорія:Відкритий список]]
== Життєпис ==

Добровольський Борис Семенович (01(14).05.1889, Капустинці, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія - 28.05.1938, Золотоноша, Полтавська область, УРСР, СРСР) - активний учасник соціально- та національно-визвольної боротьби, а також суспільної перебудови, які відбувалися протягом перших десятиліть 20-го століття на території нинішніх Київської, Полтавської та Черкаської областей. Один з організаторів партизвнських загонів у селах Пирятинського та Переяславського повіту Полтавської губернії у 1917-1919 рр. Учасник повстання проти денікінців та звільнення Переяслава у 1919 році. Розстріляний у 1938 році за звинуваченням у націоналізмі і антирадянській пропаганді.

Народився 1 (14) травня 1889 року у родині небагатих козаків-християн, представників козачого сословія села Капустинці Пирятинського повіту Полтавської губернії Семена Даниловича Добровольського (1864-1919) і Уляни Федорівни Сердюк.

Батько Бориса Семеновича був небагатим (хоча і мав свого вітряка), але досить освіченим і кваліфікованим теслею. Окрім працьовитості та майстерності був відомий серед селян округи своїми передовими поглядами на суспільне життя. Став одним з ініціаторів та організаторів будівництва народної школи у Капустинцяц і всебічного просвітництва та самоосвіти селян. Про нього неодноразово згадує у своїй автобіографічній книзі "Доба і доля" ще один уродженець села Капустинці, соратник Бориса Добровольського Іван Гнатович Козуб[1]. Семен Данилович Добровольський був розстріляний 2-го листопада 1919 році денікінським каральним загоном, як батько одного з активістів-партизан.

Борис Добровольський у 1902-1906 роках навчався напівстипендіатом Пирятинського земства у Золотоніській сільськогосподарській школі. Там він почав брати активну участь у пропаганді революційних ідей, за що був уже після закінчення навчання заарештований. Провів місяць у тюрмі, звідкіля був випущений за клопотанням капустинського пана Кулінського, але ще протягом трьох років знаходився під наглядом поліції. Увесь цей час мешкав у селі, допомагаючи батькові у його справах.

З 15 вересня 1909 року по 1912 рік працював рахівником у лісовій конторі княгині Долгорукої в с.Вишеньках Коропського пов. Чернігівської губ., потім протягом року - табельщиком у маєтку Красків, а в 1914-1915 рр. – рахівником у маєтку Попівка Конотопського повіту

В роки першої світової війни (з 15 листопада 1915р. по 1 січня 1918р.) служив старшим писарем 249-го запасного полку. Після демобілізації повернувся до рідного села, де відразу приєднався громадського життя. У лютому 1919р. був обраний головою Капустинського волревкому, а потім головою волвиконкому. З 10-го травня 1919 до приходу денікінців був секретарем суду. Потім - вимушене підпілля, арешт і виведення на розстріл разом з батьком та ще декількома односельцями. Того разу Борису пощастило втекти, стрибнувши із кручі.Досить докладно про усі ці події описав Іван Козуб [2].

У другій половині грудня 1919 року їхній партизанський загін звільнив Переяслав від денікінців. Керівники цього формування ввійшли до новостворених органів влади. Б.С.Добровольський спочатку був призначений завідувачем повітземвідділом, а потім заввідділом робітничо-селянської інспекції, членом повітвиконкому.

Але, зрозумівши свою далекість від чиновницько-бюрократичної роботи, повернуся до практичної роботи, повʼязаної зі створенням та розвитком нових, колективних форм господарювання на землі: сільськогосподарських кооперативів та артілей. У грудні 1924 року його було обрано від Золотоніського округу делегатом на 2-й зʼїзд колгоспників України, який відбувся у Харкові.

В подальшому через призначення на нові місця роботи у більш віддалені райони Б.Добровольський разом із сімʼєю протягом декількох років подорожував нинішніми Сумською та Харківською областями. У рідне село повернулися відразу після голодного 33-го. Реальність "радянського соціалістичного будівництва" виявилася занадто гіркою. Активний учасник розбудови колгоспів побачив, до чого в дійсності це привело. Колишній романтик-революціонер все більше переконувався в тому, що більшовицька влада цілеспрямовано нищить національну еліту України. Це штовхало на "крамольні" роздуми. У приватних і відвертих розмовах зі своїм старим і добрим знайомим Григорієм Васенком Борис Семенович відстоював думку про необхідність виходу Української Республіки зі складу Радянського Союзу, на відміну від червоноармійця і партійного більшовика Васенка, який стояв за єдиний та неподільний Радянський Союз. Принаймні, так пригадує дочка останнього.

З 1918-го Б.С.Добровольський був членом партії "боротьбистів". У квітні 1920 року після злиття її з КП(б)У він "механічно" став "більшовиком", але вже у 1921 році був виключений з компартії, як "активний просвітянин і такий, що раніше належав до партії боротьбистів». Відійшовши на самому початку "радянської історії" від партійної роботи, Б.Добровольський тепер, схоже, намагався віддалитися і від господарчих справ більшовицької держави. В 1938 році він уже працював завгоспом у капустинській школі.

15 березня 1938 року Б.С.Добровольський був арештований, звинувачений у націоналізмі і антирадянській агітації і разом з 37-ми іншими "співучасниками" постановою особливої трійки УНКВС Полтавської області 21-23.03.1938 р. засуджений до розстрілу. Розстріляний 28.05.1938 р. [3], [4]
Колегія Верховного Суду СРСР вирок переглянула та скасувала через недоведеність злочину. Бориса Добровольського було реабілітовано посмертно.

Про арешт і смерть Бориса Добровольського так само як і про повстанську, революційну і організаторську боротьбу його і його побратимів на Пирятинщині у 1920х рр. коротко згадує у своєму краєзнавчому дослідженні "З туману віків і днів вчорашніх" відомий краєзнавець Драбівського району Володимир Щерба.

== Джерела ==
* https://uk.wikipedia.org/wiki/Добровольський_Борис_Семенович
* http://chtyvo.org.ua/authors/Kozub_Ivan/Doba_i_dolia/
* http://www.velikijhutir.cherkassy.ua/files/doks/tumanvikiv.pdf
* http://histpol.pl.ua/ru/kniga-pamyati/kniga-pamyati-repressirovannykh?id=3829
* http://www.reabit.org.ua/nbr/?ID=193811
* Кримінальна справа; ДАЧО ф.5625 оп.1 спр.1621

Добровольський Борис Семенович (1889)

2017-02-09T00:09:05Z

Rs: /* Життєпис */

Добровольський Борис Семенович (1889)

2017-02-09T00:08:46Z

Rs: /* Джерела */

Добровольський Борис Семенович (1889)

2017-02-09T00:07:55Z

Rs: /* Біографія */

Добровольський Борис Семенович (1889)

2017-02-09T00:07:20Z

Rs: