Перегляд вихідного коду сторінки Богуславський Микола Олексійович (1850-ті)

{{Шаблон:Формуляр
|світлина=Kuban 1g2.jpg
|підпис до світлини=Микола Богуславський
|дата народження=1850
|місце народження=Катеринослав
|стать=чоловік
|національність=українець
|професія / місце роботи=кобзар
|дата смерті=1933
|місце смерті=катеринодарська в'язниця
|джерела відомостей=[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 wikipedia]
|осуд 1=1930
|місце відбуття 1=катеринодарська в'язниця
|статус=Змінено користувачем
}}

[[Категорія:Створено користувачем]]
[[Категорія:Відкритий список]]
[[Категорія:Фотографії]]
[[Категорія:Фотографії‏‎]]

==Біографія==
Микола Богуславський — організатор і натхненник кобзарського відродження на Кубані, громадський діяч, видавець, меценат; організатор Першої (1913) та Другої (1916) кобзарських шкіл на Кубані.

Микола Богуславський народився у Катеринославі (або на Катеринославщині). Член ради катеринославської «Просвіти» (1906). Ініціатор створення українського ілюстрованого тижневика «Дніпрові хвилі» (1910—1913), редактором якого був відомий український історик Дмитро Дорошенко. Останній називав Богуславського «незрівнянним агітатором серед молоді», який «вмів залучати її до національної праці».

На Кубань прибув 1912 року. Працював службовцем управи Кубансько-Чорноморської залізниці. Козаки називали його «бандурним батьком», він настільки успішно відроджував кобзарство, що ще за царату бандуристи були майже в кожній станиці.

Репресований радянською владою. У 1930—1933 перебував у катеринодарській в'язниці, де й помер.