Перегляд вихідного коду сторінки Слободяник Одарка Карпівна (1913)

{{Шаблон:Формуляр
|дата народження=1913
|місце народження=Київська губернія, Канівський повіт, Пустовійтівська волость,  село Пустовійти
|національність=українка
|громадянство (підданство)=СРСР
|освіта=малописьменна
|професія / місце роботи=робітниця на залізничній станції села Карапиші
|місце проживання=Київська область,  Старченківський район, село Пустовіти
|стать=жінка
|джерела даних=Миронівський район // Реабілітовані історією. Київська область. Книга 2. — Київ : Основа, 2007. — Т. 2. — С. 558—594. — ISBN 966-699-170-5.
|статус=Створено користувачем
|осуд 1=засуджена до 10 років позбавлення волі
|орган, що засудив 1=Трійка  УНКВС по Київській області
|дата реабілітації 1=1966
}}

[[Категорія:Відкритий список]]
[[Категорія:Створено користувачем]]

==Біографія==

Зміни адреси:

1846—1922 — Київська губернія, Канівський повіт, Пустовійтівська волость, село Пустовійти

1922—1935 — Київська область, Миронівський район, село Пустовіти

1935—1962 — Київська область, Старченківський район, село Пустовіти 


Слободяник Одарка Карпівна, 1913 року народження, с. Пустовіти Миронівського району, українка, малописьменна. Проживала у с. Пустовіти, робітниця на залізничній станції Карапиші. Трійкою при УНКВС по Київській області 31 серпня 1937 року засуджена до 10 років позбавлення волі. Реабілітована у 1966 році.[1, c.587]


Десь з інтернету.

Одарку Карпівну Слободяник, 1913 р.н., яка працювала на залізничній станції Миронівка, засудили 1937 року до восьми років позбавлення волі за те, що вона при людях висловила своє невдоволення низькою якістю спеченого залізничною пекарнею хліба —  він був дуже глевким...

1. Миронівський район // Реабілітовані історією. Київська область. Книга 2. — Київ : Основа, 2007. — Т. 2. — С. 558—594. — ISBN 966-699-170-5.