Грушевський Олександр Сергійович (1877) - Історія редагувань

Ігорко в 17:47, 11 серпня 2018

2018-08-11T17:47:27Z

Ігорко в 17:43, 11 серпня 2018

2018-08-11T17:43:39Z

Ігорко в 17:41, 11 серпня 2018

2018-08-11T17:41:09Z

Ігорко в 17:32, 11 серпня 2018

2018-08-11T17:32:57Z

Ігорко: Створена сторінка: {{Шаблон:Формуляр |світлина=Грушевський Олександр.jpg |дата народження=12.08.1877 |місце народ...

2018-08-11T17:26:57Z

Створена сторінка: {{Шаблон:Формуляр |світлина=Грушевський Олександр.jpg |дата народження=12.08.1877 |місце народ...

Нова сторінка

{{Шаблон:Формуляр
|світлина=Грушевський Олександр.jpg
|дата народження=12.08.1877
|місце народження=Ставрополь
|стать=чоловік
|дата смерті=1942
|місце смерті=Казахська РСР
|джерела відомостей=вікіпедія, сайт УІНП
}}

[[Категорія:Фотографії‏‎]]
[[Категорія:Відкритий список]]

==Біографія==

@@ Рядок 34: / Рядок 34: @@
 У розпал Голодомору, 31 липня 1933 звільнений за політичними мотивами з усіх посад у ВУАН. В 1938 році заарештований як один з керівних учасників антирадянської української націоналістичної терористичної організації, який проводив підривну роботу на ідеологічному фронті. Винним себе не визнав і нікого не обмовив. На основі вигаданих свідчень 5 жовтня 1939 Особлива нарада при НКВД СССР засудила його до п'яти років заслання до таборів Казахстану, де він працював рахівником, перебуваючи під наглядом міліції.
-Історик Людмила Приходько так оцінює ті події:
+Історик Людмила Приходько так оцінює ті події: "В умовах сталінського тоталітаризму трагічний фінал життя О. Грушевського, як і всієї родини Грушевських був закономірним, а, враховуючи його наукові й політичні погляди, — неминучим. На довгі роки ім'я вченого було вирване з контексту української науки і викреслене з пам'яті поколінь. Наукова спадщина О. Грушевського, його науково-організаційна робота, здобутки в галузі архівної та бібліотечної справи тривалий час не вивчалися, хоча багато ідей вченого не втратили актуальності й сьогодні".
 Помер в одній з сільських лікарень в 1942 році (за твердженням місцевих жителів). За іншими даними — в 1943 році у селі Верхньо-Іртишськ (Казахстан). Офіційних даних про його смерть та місце поховання не знайдено.

@@ Рядок 28: / Рядок 28: @@
 Потім працював у Московському університеті в 1909 році, приват-доцентом Петербурзького університету в 1910 році. В 1918—19  роках — професор Київського університету, після встановлення радянської влади в Україні у — професор Київського інституту народної освіти.
-Входив до складу Української Центральної Ради. Голова архівно-бібліотечного відділу Міністерства освіти Української Народної Республіки. Після встановлення радянської влади  — виконуючий обов'язки заступника голови історичної секції ВУАН, директор постійної Комісії зі складання історико-географічного словника українських земель, керівник секції соціально-економічної історії Науково-дослідної кафедри історії України при ВУАН, дійсний член Археографічної комісії, редактор «Історико-географічного збірника ВУАН» (вийшло 3 томи).
+Входив до складу Української Центральної Ради. Голова архівно-бібліотечного відділу Міністерства освіти Української Народної Республіки. Один із організаторів архівної справи в Україні. Після встановлення радянської влади  — виконуючий обов'язки заступника голови історичної секції ВУАН, директор постійної Комісії зі складання історико-географічного словника українських земель, керівник секції соціально-економічної історії Науково-дослідної кафедри історії України при ВУАН, дійсний член Археографічної комісії, редактор «Історико-географічного збірника ВУАН» (вийшло 3 томи).
 Автор понад 100 наукових праць з історії, історіографії, етнографії, історії літератури. Автор портретів і розвідок, присвячених творчості Тараса Шевченка, Миколи Гоголя, Івана Котляревського, Григорія Квітки-Основ'яненки. Від 1930 року не видано жодної прижиттєвої роботи.
-У розпал Голодомору, 31 липня 1933 звільнений з роботи, згодом заарештований як один з керівних учасників антирадянської української націоналістичної терористичної організації, який проводив підривну роботу на ідеологічному фронті. Винним себе не визнав і нікого не обмовив. На основі вигаданих свідчень 5 жовтня 1939 Особлива нарада при НКВД СССР засудила його до п'яти років заслання до таборів Казахстану, де він працював рахівником, перебуваючи під наглядом міліції.
+У розпал Голодомору, 31 липня 1933 звільнений за політичними мотивами з усіх посад у ВУАН. В 1938 році заарештований як один з керівних учасників антирадянської української націоналістичної терористичної організації, який проводив підривну роботу на ідеологічному фронті. Винним себе не визнав і нікого не обмовив. На основі вигаданих свідчень 5 жовтня 1939 Особлива нарада при НКВД СССР засудила його до п'яти років заслання до таборів Казахстану, де він працював рахівником, перебуваючи під наглядом міліції.
 Історик Людмила Приходько так оцінює ті події:
@@ Рядок 42: / Рядок 42: @@
 Олександра Грушевського реабілітовано у вересні 1989 року.

← Попередня версія		Версія за 17:32, 11 серпня 2018
Рядок 12:		Рядок 12:
	[[Категорія:Відкритий список]]		[[Категорія:Відкритий список]]

		+	==Біографія==
		+	Олександр Сергійович Грушевський народився 12 серпня 1877 року в Ставрополі. Закінчив російську гімназію у Владикавказі та історико-філологічний факультет Київського університету у 1899 році. Учень Володимира Антоновича. Після закінчення перебував у тривалому науковому відрядженні до Австрії та Німеччини. Від 1900 року — викладач історії в Імператорському Новоросійському університеті, приват-доцент. У 1906 році почав викладати українською мовою, за що звільнений.
		+
		+	Потім працював у Московському університеті в 1909 році, приват-доцентом Петербурзького університету в 1910 році. В 1918—19 роках — професор Київського університету, після встановлення радянської влади в Україні у — професор Київського інституту народної освіти.
		+
		+	Входив до складу Української Центральної Ради. Голова архівно-бібліотечного відділу Міністерства освіти Української Народної Республіки. Після встановлення радянської влади — виконуючий обов'язки заступника голови історичної секції ВУАН, директор постійної Комісії зі складання історико-географічного словника українських земель, керівник секції соціально-економічної історії Науково-дослідної кафедри історії України при ВУАН, дійсний член Археографічної комісії, редактор «Історико-географічного збірника ВУАН» (вийшло 3 томи).
		+
		+	Автор понад 100 наукових праць з історії, історіографії, етнографії, історії літератури. Автор портретів і розвідок, присвячених творчості Тараса Шевченка, Миколи Гоголя, Івана Котляревського, Григорія Квітки-Основ'яненки. Від 1930 року не видано жодної прижиттєвої роботи.
		+
		+	У розпал Голодомору, 31 липня 1933 звільнений з роботи, згодом заарештований як один з керівних учасників антирадянської української націоналістичної терористичної організації, який проводив підривну роботу на ідеологічному фронті. Винним себе не визнав і нікого не обмовив. На основі вигаданих свідчень 5 жовтня 1939 Особлива нарада при НКВД СССР засудила його до п'яти років заслання до таборів Казахстану, де він працював рахівником, перебуваючи під наглядом міліції.
		+
		+	Історик Людмила Приходько так оцінює ті події:
		+	В умовах сталінського тоталітаризму трагічний фінал життя О. Грушевського, як і всієї родини Грушевських був закономірним, а, враховуючи його наукові й політичні погляди, — неминучим. На довгі роки ім'я вченого було вирване з контексту української науки і викреслене з пам'яті поколінь. Наукова спадщина О. Грушевського, його науково-організаційна робота, здобутки в галузі архівної та бібліотечної справи тривалий час не вивчалися, хоча багато ідей вченого не втратили актуальності й сьогодні.

−	~~==Біографія==~~	+	Помер в одній з сільських лікарень в 1942 році (за твердженням місцевих жителів). За іншими даними — в 1943 році у селі Верхньо-Іртишськ (Казахстан). Офіційних даних про його смерть та місце поховання не знайдено.
		+
		+	Не зважаючи на постійну загрозу арешту, дружина вченого — Ольга Грушевська зберегла архів вченого. Під час правління Микити Хрущова та політики «відлиги», передано документи Олександра Грушевського до Центрального державного архіву України.
		+
		+	Олександра Грушевського реабілітовано у вересні 1989 року.
		+
		+	ь — †імовірно 1942, концтабір ГУЛАГ СРСР у Казахській РСР) — дослідник історії України, літературознавець, етнограф, археограф, журналіст. Дійсний член НТШ, член Центральної Ради. Син Сергія Грушевського, брат Михайла Грушевського та Ганни Шамрай-Грушевської. Одружений з Ольгою Парфененко. Жертва сталінського терору.

@@ Рядок 2: / Рядок 2: @@
 |світлина=Грушевський Олександр.jpg
 |дата народження=12.08.1877
-|місце народження=Ставрополь
+|місце народження=Ставрополь (Росія)
 |стать=чоловік
 |дата смерті=1942
 |місце смерті=Казахська РСР
 |джерела відомостей=вікіпедія, сайт УІНП
 }}