Драй-Хмара Михайло Опанасович (1889) - Історія редагувань

Ігорко в 12:20, 19 січня 2018

2018-01-19T12:20:57Z

Показати зміни

Ігорко в 12:16, 19 січня 2018

2018-01-19T12:16:17Z

Показати зміни

Ігорко в 12:07, 19 січня 2018

2018-01-19T12:07:26Z

Показати зміни

Ігорко: Ігорко перейменував сторінку з Михайло Драй-Хмара (1889) на Драй-Хмара Михайло Опанасович (1889)

2018-01-19T12:06:14Z

Ігорко перейменував сторінку з Михайло Драй-Хмара (1889) на Драй-Хмара Михайло Опанасович (1889)

Ігорко: Ігорко перейменував сторінку з Драй-Хмара Михайло Опанасович 1889 на Михайло Драй-Хмара (1889)

2018-01-19T12:05:09Z

Ігорко перейменував сторінку з Драй-Хмара Михайло Опанасович 1889 на Михайло Драй-Хмара (1889)

Ігорко в 07:18, 8 серпня 2017

2017-08-08T07:18:16Z

Ігорко в 07:14, 8 серпня 2017

2017-08-08T07:14:30Z

Ігорко: /* Біографія */

2017-08-08T07:02:00Z

‎Біографія

Ігорко в 06:55, 8 серпня 2017

2017-08-08T06:55:45Z

Палестина в 16:35, 10 травня 2017

2017-05-10T16:35:20Z

← Попередня версія		Версія за 07:18, 8 серпня 2017
Рядок 69:		Рядок 69:

	Оксана Драй-Хмара (по чоловікові — Ашер) стала дослідницею творчості свого батька. 1967 у Парижі вона закінчила аспірантуру Сорбонни зі ступенем доктора слов'янської літератури за працю про творчість Михайла Драй-Хмари.		Оксана Драй-Хмара (по чоловікові — Ашер) стала дослідницею творчості свого батька. 1967 у Парижі вона закінчила аспірантуру Сорбонни зі ступенем доктора слов'янської літератури за працю про творчість Михайла Драй-Хмари.
−
−	~~<gallery>~~
−	~~Fіle:Mykhailo_Drai-Khmara_-_1910.jpg\|Михайло Драй-Хмара в формі Колеґiї Павла Ґалаґана (1910).~~
−	~~Fіle:Mykhailo_Drai-Khmara_in_1910.jpg\|Михайло Драй-Хмара.~~
−	~~Fіle:Mykhailo_Drai-Khmara_in_1925.jpg\|Михайло Драй-Хмара в 1925, Київ.~~
−	~~</gallery>~~

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 {{Шаблон:Формуляр
-|світлина=Mykhailo Drai-Khmara - 1910.jpg
+|світлина=Mykhailo_Drai-Khmara_in_1925.jpg
-|підпис до світлини=Київ, 1925 рік.
+|підпис до світлини=Михайло Драй-Хмара в 1925, Київ.
 |дата народження=28.09.1889
 |місце народження=Малі Канівці Золотоніського повіту (тепер Чорнобаївського району) Черкаської області
@@ Рядок 33: / Рядок 33: @@
 ==Біографія==
-Миха́йло Опана́сович Драй-Хма́ра (*28 вересня (10 жовтня) 1889, Малі Канівці Золотоніського повіту, тепер Чорнобаївського району Черкаської області — †19 січня 1939, концтабір ГУЛАГ СРСР, Колима) — український поет, літературознавець, перекладач. Батько Оксани Ашер.
+Миха́йло Опана́сович Драй-Хма́ра (*28 вересня (10 жовтня) 1889, Малі Канівці Золотоніського повіту, тепер Чорнобаївського району Черкаської області — †19 січня 1939, концтабір ГУЛАГ СРСР, Колима) — український поет, літературознавець, перекладач. Батько Оксани Ашер. Жертва сталінського терору.
 Закінчив школу в Золотоноші, чотири класи Черкаської гімназії. Навчався 1906—1910 в Колегії Павла Галагана в Києві, 1910—1915 на історико-філологічному факультеті Київського університету. Працював у семінарі академіка Володимира Перетца. Залишено на кафедрі слов'янознавства для підготовки до професорського звання. 1913 відряджено за кордон, де студіював фонд бібліотек і архівів Львова, Будапешта, Загреба, Белграда та Бухареста. Працював у Петроградському університеті, 1917 повернувся в Україну. 1918—1923 — професор Кам'янець-Подільського університету, інституту народної освіти. 1923—1929 — професор кафедри українознавства Київського медичного інституту. 1930—1933 працював у НДІ мовознавства при ВУАН.
@@ Рядок 65: / Рядок 44: @@
 Михайло Драй-Хмара надрукував сонет «Лебеді» з присвятою своїм товаришам, де вжив вислів «гроно п'ятірне»:
-    О гроно п'ятірне нездоланих співців,
+О гроно п'ятірне нездоланих співців,
-    крізь бурю й сніг гримить твій переможний спів,
+крізь бурю й сніг гримить твій переможний спів,
-    що розбиває лід одчаю і зневіри.
+що розбиває лід одчаю і зневіри.
 Під «гроном п'ятірним» малися на увазі поети-неокласики — Максим Рильський, Микола Зеров, Павло Филипович, Освальд Бургардт (який друкувався під псевдонімом Юрій Клен) і сам Михайло Драй-Хмара. «Сонет Драй-Хмари, — писав у наші дні Іван Дзюба, — прозвучав як мужній голос на захист друзів — з вірою в чистоту, правоту і невмирущість їхнього естетичного ідеалу».
 Але саме з цього сонета почалися всі неприємності поета. Неприборканих співців більшовицька система не терпіла.
@@ Рядок 89: / Рядок 69: @@
 Оксана Драй-Хмара (по чоловікові — Ашер) стала дослідницею творчості свого батька. 1967 у Парижі вона закінчила аспірантуру Сорбонни зі ступенем доктора слов'янської літератури за працю про творчість Михайла Драй-Хмари.

← Попередня версія		Версія за 07:02, 8 серпня 2017
Рядок 33:		Рядок 33:

	==Біографія==		==Біографія==
		+	Миха́йло Опана́сович Драй-Хма́ра (*28 вересня (10 жовтня) 1889, Малі Канівці Золотоніського повіту, тепер Чорнобаївського району Черкаської області — †19 січня 1939, концтабір ГУЛАГ СРСР, Колима) — український поет, літературознавець, перекладач. Батько Оксани Ашер.
		+
		+	Жертва сталінського терору.
		+
		+	1 Життєпис
		+	1.1 Прізвище
		+	1.2 Дитинство
		+	1.3 Друзі
		+	1.4 Кам'янець
		+	1.5 Поліглот і перекладач
		+	1.6 Гроно п'ятірне
		+	1.7 Арешт і загибель
		+	2 Доля родини
		+	3 Вшанування пам'яті
		+	4 Джерела та література
		+	4.1 Енциклопедичні статті, біографічні довідки
		+	4.2 Видання творів
		+	4.3 Антології, хрестоматії
		+	4.4 Передмови
		+	4.5 Літературно-критичні статті
		+	4.6 Статті в наукових збірниках
		+	4.7 Статті в газетах
		+
		+	Закінчив школу в Золотоноші, чотири класи Черкаської гімназії. Навчався 1906—1910 в Колегії Павла Галагана в Києві, 1910—1915 на історико-філологічному факультеті Київського університету. Працював у семінарі академіка Володимира Перетца. Залишено на кафедрі слов'янознавства для підготовки до професорського звання. 1913 відряджено за кордон, де студіював фонд бібліотек і архівів Львова, Будапешта, Загреба, Белграда та Бухареста. Працював у Петроградському університеті, 1917 повернувся в Україну. 1918—1923 — професор Кам'янець-Подільського університету, інституту народної освіти. 1923—1929 — професор кафедри українознавства Київського медичного інституту. 1930—1933 працював у НДІ мовознавства при ВУАН.
		+
		+	Уперше його було заарештовано 21 березня 1933 (випущено 11 травня 1933, припинено справу 16 липня 1934). Удруге заарештовано 6 вересня 1935. Реабілітовано 1989.
		+
		+	Справжнє прізвище поета — Драй. Це козацьке прізвище походило, очевидно, від дієслова «драти» (серед козаків було чимало прізвищ на «ай»: найвідоміше — Мамай). Але 1915 р. в Петербурзі, нещодавно перейменованому на Петроград (щоб і не пахло німецьким духом, бо ж 1914 р. Росія і Німеччина оголосили одна одній війну), прізвище «Драй» дуже скидалося на німецьке «drei» — три. Тож професорський стипендіат Петроградського університету Михайло Драй додає до свого прізвища слово «Хмара» і відтоді стає Драй-Хмарою.
		+
		+	Михайло Драй-Хмара знав 19 мов. Це майже всі слов'янські (адже його спеціалізацією як ученого було слов'янознавство): українська, російська, білоруська, польська, кашубська, чеська, сербська, хорватська, болгарська. Знав він низку давніх мов — старослов'янську, старогрецьку, латину, санскрит. Знав новітні європейські мови — румунську, французьку, німецьку, італійську, фінську. Останньою мовою, яку вивчав Михайло Панасович, стала англійська.
		+
		+	1928 Михайло Драй-Хмара надрукував сонет «Лебеді» з присвятою своїм товаришам, де вжив вислів «гроно п'ятірне»:
		+	О гроно п'ятірне нездоланих співців,
		+	крізь бурю й сніг гримить твій переможний спів,
		+	що розбиває лід одчаю і зневіри.
		+	Під «гроном п'ятірним» малися на увазі поети-неокласики — Максим Рильський, Микола Зеров, Павло Филипович, Освальд Бургардт (який друкувався під псевдонімом Юрій Клен) і сам Михайло Драй-Хмара. «Сонет Драй-Хмари, — писав у наші дні Іван Дзюба, — прозвучав як мужній голос на захист друзів — з вірою в чистоту, правоту і невмирущість їхнього естетичного ідеалу».
		+	Але саме з цього сонета почалися всі неприємності поета. Неприборканих співців більшовицька система не терпіла.
		+
		+	==Арешт і загибель==
		+	«Жах середньовіччя, тьми і гніту», про який Михайло Драй-Хмара писав у сонеті «Кам'янець», дістав поета в Києві 21 березня 1933, коли його безпідставно заарештували та нахабно звинуватили в приналежності до контрреволюційної організації у Кам'янецькому університеті. Однак слідству забракло доказів — і 11 травня 1933 ученого випустили, а 16 липня 1934 справу припинили та звільнили Михайла Панасовича під підписки про невиїзд. Але ні влаштуватися десь на роботу, ні щось надрукувати опальний професор уже не міг. Другий арешт (6 вересня 1935) і заслання на Колиму на 5 років не забарилися. Драй-Хмара був одним із небагатьох, хто на допитах не зламався, не наговорив ні на себе, ні на товаришів.
		+
		+	Ось що про смерть поета на Колимі повідав Михайло Добровольський, який до 1937 очолював комсомольську організацію Удмуртської АРСР:
		+	Був у мене на Колимі друг незабутній, ще й тезко, — український поет, професор — знавець мов і літератур… Прізвище поет мав якесь чудернацьке з двох окремих слів, одна половина ніби як німецька, а друга — українська. Якщо ж перекласти по-російському, то буде «три тучи»…
		+
		+	…Одного сонячного квітневого дня 1939 р., коли було по-колимськи відносно тепло, а наша бригада поралася на дорозі, до нас наблизилося легкове авто — «емка». Конвой вишикував шеренгою бригаду із сорока доходяг.
		+
		+	З «Емки» вилізли троє із сусманського управління, притримуючи при боках маузери. Усі, як завжди тоді, «під мухою»… Підійшли. Конвой щось їм доповів… Один із трьох повільно витяг маузер із дерев'яної кобури і, підійшовши за кілька кроків до першого в'язня, — трах, до п'ятого — трах… Ми з Драєм стояли аж у четвертому десятку поряд, а з другого боку стояв київський студент Володя, з чиїм батьком Драй дружив колись у Кам'янці. Отож, коли почали нізащо розстрілювати щоп'ятого, Драй умить обрахував, що під кулю потрапить саме студент Володя…
		+
		+	Щойно кат наблизився до чергової п'ятірки, до Володі, як Драй рвучко відштовхнув студента і став на його місце зі словами: «Не чіпай, кате, молоде життя, бери моє»… З цими словами він плюнув прибульцеві межи очі… Все відбулося блискавично… Тієї ж миті кат упритул випустив у груди Драя решту набоїв… Драй ще встиг прохрипіти «Гад!..» і, відштовхнувшись правицею від мого лівого плеча, бездиханно упав горілиць із розплющеними в небо очима…
		+
		+	25 жовтня 1939 київський ЗАГС повідомив дружину Драй-Хмари про його смерть, що сталася 19 січня 1939. Місця і причини смерті в повідомленні не вказано. У документах про реабілітацію Драй-Хмари зазначено, що він помер «від ослаблення серцевої діяльності». Акти про смерть і поховання Драй-Хмари, які зберігаються в особистій справі ув'язненого в управлінні внутрішніх справ Магаданського облвиконкому, засвідчують, що Михайло Панасович помер 19 січня 1939 о 23.15 у приміщенні медпункту лікарської ділянки Устьє Тайожна. Поховано його на правому березі річки Паутова, могила № 3 за 300 м від річки, а від табірного пункту Горна Лаврюкова до 1 км.
		+
		+	==Доля родини==
		+	У червні 1937 Ніну Петрівну з малою Оксаною вислали з Києва в Башкирію — в м. Белебей. Згодом їм вдалося перебратися на захід. Ніна Драй-Хмара померла 1996 у США, встигши відзначити свій столітній ювілей.
		+
		+	Оксана Драй-Хмара (по чоловікові — Ашер) стала дослідницею творчості свого батька. 1967 у Парижі вона закінчила аспірантуру Сорбонни зі ступенем доктора слов'янської літератури за працю про творчість Михайла Драй-Хмари.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 {{Шаблон:Формуляр
-|світлина=Mykhailo Drai-Khmara in 1925.jpg
+|світлина=Mykhailo Drai-Khmara - 1910.jpg
 |підпис до світлини=Київ, 1925 рік.
 |дата народження=28.09.1889
-|місце народження=Малі Канівці Золотоніського повіту, ( тепер Чорнобаївського району) Черкаської області
+|місце народження=Малі Канівці Золотоніського повіту (тепер Чорнобаївського району) Черкаської області
 |стать=чоловік
 |національність=українець
 |громадянство (підданство)=Російська імперія, СССР
 |соціальне походження=поет-неокласик
-|освіта=школа в Золотоноші, чотири класи Черкаської гімназії, навчався 1906—1910 в Колегії Павла Галагана в Києві, 1910—1915 на історико-філологічному факультеті Київського університету.
+|освіта=школа в Золотоноші, чотири класи Черкаської гімназії, навчався 1906—1910 в Колегії Павла Галагана в Києві, 1910—1915 на історико-філологічному факультеті Київського університету
 |професія / місце роботи=літературознавець, перекладач (знав 19 мов)
 |дата смерті=19.01.1939
 |місце смерті=Колима
 |місце поховання=поховано на правому березі р. Паутова, могила № 3 за 300 м від річки
-|джерела відомостей=wikipedia
+|архівна справа=Архівна слідча справа знаходиться на зберіганні в Управлінні внутрішніх справ Магаданського облвиконкому
 |де і ким заарештований 1=арештований невідомими в Києві
 |запобіжний захід 1=тримання під вартою
@@ Рядок 23: / Рядок 24: @@
 |запобіжний захід 2=заслання на Колиму на 5 років
 |дата арешту 2=06.09.1935
-|статус=Змінено користувачем
+|дата реабілітаціi 2=1989
 }}

@@ Рядок 6: / Рядок 6: @@
 |стать=чоловік
 |національність=українець
-|громадянство (підданство)=Російська імперія, УРСР
+|громадянство (підданство)=Російська імперія, СССР
 |соціальне походження=поет-неокласик
 |освіта=школа в Золотоноші, чотири класи Черкаської гімназії, навчався 1906—1910 в Колегії Павла Галагана в Києві, 1910—1915 на історико-філологічному факультеті Київського університету.
@@ Рядок 13: / Рядок 13: @@
 |місце смерті=Колима
 |місце поховання=поховано на правому березі р. Паутова, могила № 3 за 300 м від річки
-|джерела відомостей=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D0%B0%D0%B9-%D0%A5%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%9E%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
+|джерела відомостей=wikipedia
 |де і ким заарештований 1=арештований невідомими в Києві
 |запобіжний захід 1=тримання під вартою

← Попередня версія	Версія за 12:06, 19 січня 2018
(Немає відмінностей)

← Попередня версія	Версія за 12:05, 19 січня 2018
(Немає відмінностей)