Климчак Богдан Степанович (1937) - Історія редагувань

Ігорко в 11:14, 20 липня 2018

2018-07-20T11:14:20Z

Ігорко в 11:07, 20 липня 2018

2018-07-20T11:07:20Z

Ігорко в 10:53, 20 липня 2018

2018-07-20T10:53:53Z

Ігорко в 10:52, 20 липня 2018

2018-07-20T10:52:26Z

Ігорко в 10:45, 20 липня 2018

2018-07-20T10:45:03Z

Ігорко: Створена сторінка: {{Шаблон:Формуляр |світлина=Климчак Богдан Степанович.jpg |дата народження=22.07.1937 |місце н...

2018-07-20T10:38:18Z

Створена сторінка: {{Шаблон:Формуляр |світлина=Климчак Богдан Степанович.jpg |дата народження=22.07.1937 |місце н...

Нова сторінка

{{Шаблон:Формуляр
|світлина=Климчак Богдан Степанович.jpg
|дата народження=22.07.1937
|місце народження=с. Себечів Сокальського району Львівської області
|стать=чоловік
|дата смерті=21.06.2018
|місце смерті=Львів
|джерела відомостей=вікіпедія
}}

[[Категорія:Фотографії‏‎]]
[[Категорія:Відкритий список]]

==Біографія==

@@ Рядок 28: / Рядок 28: @@
 Богдан Степанович Климчак народився 22 липня 1937 р. у с. Себечів Сокальського району Львівської області. Упродовж двох років навчався у місцевій початковій школі.
-травня 1946 р. був вивезений разом із родиною до Тернопільської області (рідне село Богдана та інші села, що належали до Забузького (тепер Сокальського) району відійшли до Польщі, а мешканці були вивезені у «вагонах-телятниках» і розселені в сусідній області). Родина оселилася у с. Гримайлів Гусятинського району Тернопільської області.
+травня 1946 р. був вивезений разом із родиною до с. Гримайлів Гусятинського району Тернопільської області в рамках угоди про «евакуацію» українців із Польщі до УРСР і польських громадян з УРСР до Польщі, підписаної 9 вересня 1944 року головою Польського комітету національного визволення Едвардом Осубкою-Моравським і головою Ради народних комісарів УРСР Микитою Хрущовим. Рідне село Богдана та інші села, що належали до Забузького (тепер Сокальського) району відійшли до Польщі, а мешканці були вивезені у «вагонах-телятниках» і розселені в сусідні області.
 Восени 1946 р. Богдан Климчак повторно пішов до 2 класу початкової школи, оскільки не встиг отримати табель про закінчення у Себечеві.

@@ Рядок 44: / Рядок 44: @@
 З 1962 по 1978 рр. перебував на волі, проте під постійним наглядом КГБ. Спробував втекти через територію Ірану на Захід з метою отримання політичного притулку. Перейшов радянсько-іранський кордон у районі ст. Такир (Туркменістан), однак через 9 днів, 1 жовтня 1978 р., унаслідок домовленостей між Іраном та СРСР, його примусово повернули до Радянського Союзу.
-червня 1979 р. був удруге засуджений Львівським обласним судом за ст. 62 ч. 1 КК УРСР та ст. 62 ч. 1 КК Туркменської РСР («антирадянська агітація та пропаганда», «зрада Батьківщини») до 15 років таборів суворого режиму та 5 років заслання. Покарання відбував у Пермських таборах ВС-389/36 і 35. За 12 років ув'язнення провів 590 діб у ШІЗО (штрафний ізолятор), 10 міс. у ПКТ (табірна тюрма).
+червня 1979 р. був удруге засуджений Львівським обласним судом за ст. 62 ч. 1 КК УРСР та ст. 62 ч. 1 КК Туркменської РСР («антирадянська агітація та пропаганда», «зрада Батьківщини») до 15 років таборів суворого режиму та 5 років заслання. Покарання відбував у Пермських таборах ВС-389/36 і 35. За 12 років ув'язнення провів 590 діб у ШІЗО (штрафний ізолятор), 10 міс. у ПКТ (приміщення камерного типу, табірна тюрма).
 У 1981—1984 рр. перебував у спецв'язниці Чистополя (Татарстан).

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
 |місце народження=с. Себечів Сокальського району Львівської області
 |стать=чоловік
-|місце проживання=пр
+|місце проживання=Київ, Тернопіль, Львів
 |дата смерті=21.06.2018
 |місце смерті=Львів
@@ Рядок 19: / Рядок 19: @@
 |вирок 2=15 років таборів суворого режиму та 5 років заслання
 |місце відбуття 2=пермські табори ВС-389/36 і 35, спецв'язниця Чистополя (Татарстан)
-|дата звільнення 2=12.03.1990
+|дата звільнення 2=11.11.1990
 }}

← Попередня версія		Версія за 10:45, 20 липня 2018
Рядок 12:		Рядок 12:
	[[Категорія:Відкритий список]]		[[Категорія:Відкритий список]]

		+	==Біографія==
		+	Богдан Степанович Климчак народився 22 липня 1937 р. у с. Себечів Сокальського району Львівської області. Упродовж двох років навчався у місцевій початковій школі.
		+
		+	20 травня 1946 р. був вивезений разом із родиною до Тернопільської області (рідне село Богдана та інші села, що належали до Забузького (тепер Сокальського) району відійшли до Польщі, а мешканці були вивезені у «вагонах-телятниках» і розселені в сусідній області). Родина оселилася у с. Гримайлів Гусятинського району Тернопільської області.
		+
		+	Восени 1946 р. Богдан Климчак повторно пішов до 2 класу початкової школи, оскільки не встиг отримати табель про закінчення у Себечеві.
		+
		+	У 1949 р. Богдан разом із матір'ю та двома сестрами як родина члена ОУН (старший брат Мирон був засуджений до 25 років концтаборів за співпрацю з ОУН) упродовж місяця перебували у пересильній тюрмі м. Копичинці Тернопільської обл. Із пересильної тюрми сім'я була етапована на спецпоселення до Хабаровського краю («посьолок Ударний», район ім. Лазо).
		+
		+	У 1950 р. з дозволу спецкомендатури родина переїхала на станцію «64 км» того ж району, де хлопець продовжив навчання у місцевій школі до 5-го класу; в 1952 р. — на станцію «Дурмін» («61 км»), де Богдан закінчив 7 класів. У 1953—1957 рр. навчався в Магаданському гірничому технікумі.
		+
		+	1957 р. брат Богдана був звільнений, родині скасували режим спецпоселення. Проте Богдан додому не повернувся.
		+
		+	Уперше за ґрати потрапив у 20 років — наступного дня після закінчення навчання у технікумі.
		+
		+	Покарання відбував у Магаданській області, на Тайшетській трасі в Іркутській області, в Мордовії. 15 червня 1962 р. був звільнений.
		+
		+	З 1962 по 1978 рр. перебував на волі, проте під постійним наглядом КГБ. Спробував втекти через територію Ірану на Захід з метою отримання політичного притулку. Перейшов радянсько-іранський кордон у районі ст. Такир (Туркменістан), однак через 9 днів, 1 жовтня 1978 р., унаслідок домовленостей між Іраном та СРСР, його примусово повернули до Радянського Союзу.
		+
		+	18 червня 1979 р. був удруге засуджений Львівським обласним судом за ст. 62 ч. 1 КК УРСР та ст. 62 ч. 1 КК Туркменської РСР («антирадянська агітація та пропаганда», «зрада Батьківщини») до 15 років таборів суворого режиму та 5 років заслання. Покарання відбував у Пермських таборах ВС-389/36 і 35. За 12 років ув'язнення провів 590 діб у ШІЗО (штрафний ізолятор), 10 міс. у ПКТ (табірна тюрма).

−	~~==Біографія==~~	+	У 1981—1984 рр. перебував у спецв'язниці Чистополя (Татарстан).
		+
		+	У 1987 р. категорично відмовився підписувати будь-який документ, що став би умовою звільнення.
		+
		+	Загалом Богдан Климчак відбув за ґратами 17 років і 40 днів. Крім цього, ще вісім років — на спецпоселенні. У числі його співв'язнів були, зокрема, ідеолог ОУН Петро Дужий, Герой України Степан Хмара. Під час ув'язнення у Мордовії у сусідній з ним «зоні» карався Василь Стус.
		+
		+	І лише у 1990-му постановою пленуму Верховного Суду УРСР засудження Климчака за політичними статтями визнали безпідставним, а його дії перекваліфікували у незаконний перехід кордону без антирадянської мети, за який передбачено три роки позбавлення волі.
		+
		+	Останній політв’язень комуністичного режиму Богдан Климчак повернувся з таборів 11 листопада 1990 року. Отримавши свободу, пан Богдан демонстративно відмовився від радянського паспорта. А коли в прокуратурі йому запропонували подати заяву на реабілітацію, не зробив цього, пояснивши відмову так: «Я не хочу отримувати подачку з рук тих, хто мене позбавляв волі за мою любов до України».
		+
		+	У 1999 році Богдан Климчак вийшов із Товариства політв'язнів та репресованих — саме через співпрацю з владою.
		+
		+	Після звільнення деякий час мешкав у Києві, Тернополі, згодом оселився у Львові.
		+
		+	Помер вранці 21 червня 2018 року у Львові.