Ігорко в 11:12, 30 липня 2018

2018-07-30T11:12:03Z

Ігорко: Створена сторінка: {{Шаблон:Формуляр |світлина=Кузьменко Галина-Надя.jpg |дата народження=30.07.1922 |місце народ...

2018-07-30T11:07:54Z

Створена сторінка: {{Шаблон:Формуляр |світлина=Кузьменко Галина-Надя.jpg |дата народження=30.07.1922 |місце народ...

Нова сторінка

{{Шаблон:Формуляр
|світлина=Кузьменко Галина-Надя.jpg
|дата народження=30.07.1922
|місце народження=с. Нова Басань Бобровицького району Чернігівської області
|стать=жінка
|місце проживання=Київ
|дата смерті=06.2000
|місце смерті=Київ
|джерела відомостей=вікіпедія, сайт УІНП
|де і ким заарештований 1=НКВД
|дата арешту 1=1946
|вирок 1=10 років таборів та 5 років обмеження в правах
|місце відбуття 1=Воркута
}}

[[Категорія:Фотографії‏‎]]
[[Категорія:Відкритий список]]

==Біографія==

← Попередня версія		Версія за 11:12, 30 липня 2018
Рядок 17:		Рядок 17:
	[[Категорія:Відкритий список]]		[[Категорія:Відкритий список]]

		+	==Біографія==
		+	…На Прикарпатті, у лавах повстанців, її знали під псевдонімом “Надя” і як уродженку Миколаївської області. Ще живі чимало свідків, які бачили її в підвідділах УПА – молоду, енергійну, з розкішним каштановим волоссям дівчину – члена Крайового проводу референтури пропаганди. Одна з мешканок Яворова, де в 1999 році віднайдено збірку світлин із зображенням “Наді” розповіла, що бачила її в компанії боївки “Хмари” (Дмитра Білінчука), коли переносили скриню з документами і друкарською машинкою, а стрілець “Олень” (Микола Калинич) засвідчив присутність “Наді” в складі комісії, котра приймала присягу новобранців. Оце була вся інформація про відважну дівчину-східнячку, зафіксовану на повстанських світлинах орієнтовно 1945-46 років – без жодних відомостей про її подальшу долю…
		+
		+	Аж раптом на одну з газетних публікацій світлини “Наді” відгукнувся пан Микола Міщенко з Київської області. Він упізнав у однострої УПА свою однокласницю Галину Кузьменко, уродженицю села Нова Басань Бобровицького району Чернігівської області, з якою вчився в середній школі в Константинівці на Донеччині напередодні війни. Вони обоє потрапили на Донбас, коли їхні родини рятувалися від голодомору і репресій приснопам’ятних 30-х років. В своєму емоційному листі пан Микола, ветеран Другої світової війни оповів неймовірну історію, в реальність якої повірити важко, але тим не менше це факт.
		+
		+	…Галина Кузьменко народилася 30 липня 1922 року і в свої 11 років вже залишилася круглою сиротою: мати і двоє братів померли з голоду, а батька заарештували, на короткий час звільнили, але незабаром слід за ним пропав на безкрайніх етапах ГУЛагу. Дівчину забрав на виховання дядько, що проживав у Донецькій області. Коли 1941-го в край нагрянули німецькі нацисти, голод почався там, і довелося вертати у родинні краї. Галя з родиною дядька і Микола зі своєю в квітні 1942-го дійшли пішки до Драбова, де й розлучилися – Кузьменки подалися на Яготин, а Міщенки – на Переяслав. Хто б міг подумати, що колишні однокласники зустрінуться рівно через 50 років, але вже у Києві, в столиці незалежної держави!.. Саме там, на Ленінградській площі й сталася ця подія, а у своїй однокімнатній квартирці неподалік розповіла Галина (вже по чоловікові Когут) історію свого життя.
		+
		+	У 1943-му Галя добровільно вступила в “Чернігівську січ” – підпільну формацію, організовану Яром Славутичем (Григорій Жученко з Херсонщини) – колишнім офіцером Червоної армії, що потрапив в оточення німецьких військ, але полону уникнув і разом з групою однодумців вирішив боротися за незалежність України. В “Січі” Галю вишколили на кулеметницю, але у зв’язку з наближенням лінії фронту “Чернігівська січ” рушила рейдом на захід і влилася в лави УПА. Здібній і грамотній Галині довелося “перепрофілюватися” в пропагандиста – провід порахував, що там вона принесе більше користі.

−	~~==Біографія==~~	+	Майже три роки провела Галина Кузьменко – тепер уже “подруга “Надя” - у лавах збройного підпілля на теренах Івано-Франківської області, головним чином Гуцульщини. У архівах КГБ детально описано її діяльність в “кримінальній справі”, заведеній після арешту в околицях Коломиї, коли її захопили хворою на тиф і “впаяли” стандартні по тих часах і мірках 10 років таборів і 5 обмеження в правах. Строк відбувала у Воркуті; після звільнення вийшла заміж за Ярослава Когута – вояка УПА родом з Львівської області. Невдовзі подружжя переїхало до Бориспільського району, де орієнтовно 1958 року в них народився син Василь. Через короткий час після цього Галина овдовіла – знищений тюрмами і побоями її чоловік помер. Син поступив до Київського педагогічного інституту і всередині 80-х вони з матір’ю одержали в столиці України однокімнатну квартиру.
		+
		+	Побачивши в 2000-му році фотографію своєї однокласниці, Микола Міщенко ніяк не міг згадати адреси Галини Кузьменко-Когут, хоча візуально добре пам’ятав розміщення її помешкання. Вибравшись до Києва, він зайшов до заповітних дверей аби потішити приятельку шкільних років, але там уже мешкали незнайомі: повстанка “Надя” упокоїлась у Бозі в червні того ж року, забравши з собою безцінну інформацію про те, хто, коли і за яких обставин зробив ці унікальні знімки, де вона серед бойових побратимів з УПА.

Кузьменко Галина (1922) - Історія редагувань

Ігорко в 11:12, 30 липня 2018

Ігорко: Створена сторінка: {{Шаблон:Формуляр |світлина=Кузьменко Галина-Надя.jpg |дата народження=30.07.1922 |місце народ...