Панів Андрій Степанович (1899) - Історія редагувань

OL Robot: Rename property

2018-05-15T19:32:11Z

Rename property

СеменШешенин в 08:47, 7 жовтня 2016

2016-10-07T08:47:09Z

СеменШешенин: /* Біографія */

2016-10-07T08:45:28Z

‎Біографія

СеменШешенин в 08:37, 7 жовтня 2016

2016-10-07T08:37:49Z

OL Robot: Імпорт даних з БД Національний банк репресованих

2016-07-07T08:55:18Z

Імпорт даних з БД Національний банк репресованих

Нова сторінка

{{Шаблон:Формуляр
|варіанти ПІБ=ПАНІВ (ПАНОВ) Андрій Степанович
|дата народження=1899
|місце народження=Сумська обл. м. Білопілля Білопільського р-ну
|національність=українець
|соціальне походження=
|освіта=освіта вища
|професія / місце роботи= / викладач Харківського інституту народної освіти
|місце проживання=Харківська обл. м. Харків
|партійність=
|де і ким заарештований 1=Арешт. 5.12.1934. Військовою колегією Верховного Суду СРСР за ст.ст. 54-8, 54-11 КК УСРР засуджений до позбавлення волі на 10 років.
|дата арешту 1=5.12.1934
|орган, що засудив 1=Трійкою при управлінні НКВС по Ленінградській обл. 9.10.1937 за участь у «Всеукраїнському центральному блоці» застосована ВМП.
|стаття 1=
|вирок 1=
|реабілітація 1=4.08.1956
|реабілітуючий орган 1=Реабілітований 4.08.1956 Верховним Судом СРСР.
|дата смерті=3.11.1937
|місце смерті=Розстріляний 3.11.1937 в урочищі Сандармох (м. Медвежьєгорськ, Республіка Карелія, Росія).
|архівна справа=«Остання адреса. До 60-річчя соловецької трагедії». - Т. 1. - Видавництво «Сфера». - К. - 1997.
|джерела відомостей=[http://www.reabit.org.ua/ Національний банк репресованих]
|примітки=
}}

[[Категорія:Національний банк репресованих]]

==Біографія==

[[Категорія:Відкритий список]]

@@ Рядок 21: / Рядок 21: @@
 |реабілітуючий орган 1=Реабілітований 4.08.1956 Верховним Судом СРСР.
 |підстави реабілітації 1=відсутність складу злочину
-|реабілітація 1=4.08.1956
+|дата реабілітаціi 1=4.08.1956
 }}
 [[Категорія:Національний банк репресованих]]
 ==Біографія==
@@ Рядок 44: / Рядок 48: @@
 На місці масових розстрілів у Карелії, де 1997 року створено меморіал «Сандармох», 2004 року збудовано коштом світового українства гранітний пам'ятник — Козацький хрест «Убієнним синам України».

@@ Рядок 14: / Рядок 14: @@
 |архівна справа=«Остання адреса. До 60-річчя соловецької трагедії». - Т. 1. - Видавництво «Сфера». - К. - 1997.
 |джерела відомостей=[http://www.reabit.org.ua/ Національний банк репресованих]
-|де і ким заарештований 1=Військовою колегією Верховного Суду СРСР
+|де і ким заарештований 1=Харків, Військовою колегією Верховного Суду СРСР
 |дата арешту 1=05.12.1934
 |орган, що засудив 1=Трійкою при управлінні НКВС по Ленінградській обл. 9.10.1937 за участь у «Всеукраїнському центральному блоці» застосована ВМП.
@@ Рядок 20: / Рядок 20: @@
 |вирок 1=до позбавлення волі на 10 років.
 |реабілітуючий орган 1=Реабілітований 4.08.1956 Верховним Судом СРСР.
 |реабілітація 1=4.08.1956
 }}

← Попередня версія		Версія за 08:45, 7 жовтня 2016
Рядок 26:		Рядок 26:
	==Біографія==		==Біографія==

		+	Закінчивши навчання, працював у редакціях газети «Селянська правда», журналів «Сільськогосподарський пролетар», «Плуг», «Трактор», у кооперативному видавництві «Плужанин», викладачем ІНО, науковим співробітником Інституту ім. Тараса Шевченка. На цей час припадають і його перші літературні проби пера.

		+	Вірші, новели, літературно-критичні статті друкував у газетах «Селянська правда», «Вісті ВУЦВК», «Культура і побут», «Комуніст», журналах «Плуг», «Плужанин», «Шляхи мистецтва», «Комунарка України», «Сільськогосподарський пролетар», «Сількор України», «Всесвіт» та ін. Окремими виданнями вийшли друком поетичні збірки «Вечірні тіні» (1927), «Без межі» (1933), книжечка для дітей «Як звірі хату будували» (1925), збірки ліричних новел «Село» (1925), «Христя» (1928), кілька популярних підручників для дитячих установ.
		+
		+	Незмінно був відповідальним секретарем літературної організації «Плуг».
		+
		+	Після вбивства в Ленінграді ватажка місцевих комуністів С. Кірова, Панів звинувачений у причетності до терористичних груп, що «ставили за мету організацію замахів на керівників партії та уряду». Арешт і трус у квартирі в будинку «Слово» проведено вночі проти 6 грудня 1934.
		+
		+	За встановлені Указом ЦВК СРСР десять днів закінчити слідство в справі Паніва не вдалося, тому 17 грудня УДБ клопотало про продовження строків слідства. Допити влаштовував начальник 2-го відділення секретно-політичного відділу Лисицький — у присутності військового прокурора Сафронова. Через 12 діб безперервних тортур Панів змушений був «визнати» приналежність до контрреволюційної організації, проте заперечував участь у підготовці терактів. Лише під тиском військового прокурора Українського військового округу Перфільєва 19 січня 1935 визнав себе винним, бо, мовляв, «носив камінь за пазухою проти вождів партії».
		+
		+	На закритому засіданні виїзної сесії Військової колегії Верховного Суду СРСР 28 березня 1935 Андрію Паніву ухвалено вирок: позбавлення волі на 10 років з конфіскацією приналежного йому майна (за статтею 54/8 та 11 КК УСРР). Покарання відбував у концтаборі СЛОН — на Соловецьких островах у Білому морі.
		+
		+	Проте через кілька років «трійка» НКВД по Ленінградській області 9 жовтня 1937 ухвлила рішення у сфабрикованій справі № 103010-37 р. «на 134 особи українських буржуазних націоналістів». У списку був і Панів. Його, разом з іншими ув'язненими українськими поетами та діячами культури, що перебували тоді в Соловецькій тюрмі особливого призначення, засудили до розстрілу. Підстава — довідка оперативної частини Соловецької тюрми: «залишаючись на попередніх к.-р. позиціях, продовжуючи контрреволюційно-розвідницьку шпигунську, терористичну діяльність, [вони] створили організацію „Всеукраїнський центральний блок“».
		+
		+	Військова колегія Верховного Суду СРСР 4 серпня 1956 року обидва вироки щодо Андрія Паніва скасувала і справу припинила через відсутність складу злочину. Реабілітований посмертно.
		+
		+	На місці масових розстрілів у Карелії, де 1997 року створено меморіал «Сандармох», 2004 року збудовано коштом світового українства гранітний пам'ятник — Козацький хрест «Убієнним синам України».
	[[Категорія:Відкритий список]]		[[Категорія:Відкритий список]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 {{Шаблон:Формуляр
 |варіанти ПІБ=ПАНІВ (ПАНОВ) Андрій Степанович
 |місце народження=Сумська обл. м. Білопілля Білопільського р-ну
 |національність=українець
 |освіта=освіта вища
-|професія / місце роботи= / викладач Харківського інституту народної освіти
+|професія / місце роботи=/ викладач Харківського інституту народної освіти
 |місце проживання=Харківська обл. м. Харків
-|партійність=
+|дата смерті=03.11.1937
-|де і ким заарештований 1=Арешт. 5.12.1934. Військовою колегією Верховного Суду СРСР за ст.ст. 54-8, 54-11 КК УСРР засуджений до позбавлення волі на 10 років.
+|місце смерті=Розстріляний 3.11.1937 в урочищі Сандормох (м. Медвежьєгорськ, Республіка Карелія, Росія).
-|дата арешту 1=5.12.1934
+|місце поховання=[http://sand.mapofmemory.org/biography/?b_id=6907 Сандормох]
 |орган, що засудив 1=Трійкою при управлінні НКВС по Ленінградській обл. 9.10.1937 за участь у «Всеукраїнському центральному блоці» застосована ВМП.
-|стаття 1=
+|стаття 1=54-8, 54-11 КК УСРР
-|вирок 1=
+|вирок 1=до позбавлення волі на 10 років.
 |реабілітація 1=4.08.1956
 }}
 [[Категорія:Національний банк репресованих]]