Відмінності між версіями «Грушевський Сергій Григорович (1892)»
 
(Не показано 4 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 26: Рядок 26:
 
|дата реабілітаціi 2=1960
 
|дата реабілітаціi 2=1960
 
}}
 
}}
 +
 
[[Категорія:Створено користувачем]]
 
[[Категорія:Створено користувачем]]
 
[[Категорія:Відкритий список]]
 
[[Категорія:Відкритий список]]
−
[[Категорія:Фотогрфії]
+
[[Категорія:Фотографії]]
 +
[[Категорія:Фотографії‏‎]]
 +
 
 
==Біографія==
 
==Біографія==
 +
Сергій Григорович Грушевський - небіж і похресник Михайла Грушевського народився 24 червня 1892 року в Кам'янці Чигиринського повіту Київської губернії.
 +
 +
Сергій Грушевський закінчив 11 червня 1909 року із золотою медаллю гімназію у Златополі, в 1909 року вступив до Київського університету, який закінчив в 1912 році зі срібною медаллю і залишений на кафедрі історії професорським стипендіатом. Був членом молодіжного чорносотенського товариства «Двуглавый орел», яка проводила українофобські та антисемітські акції, зокрема перешкоджала відзначенню 100-річчя Тараса Шевченка. 1916 року Сергій Грушевський одружився з Ольгою Левитською, дочкою священика на Чигиринщині. У 1921 році став засновником та директором Інституту народної освіти імені III Інтернаціоналу у Златополі, на який було реорганізовано Златопільську гімназію.
 +
 +
Після революції відійшов від російського націоналізму й влився до українського руху. У 1920-х роках його звинуватили в українському буржуазному націоналізмі й відправили разом з першим чоловіком його сестри Р. Кутєповим до Луганська. Там у 1923–1930 роках брав найактивнішу участь у розбудові Донецького інституту народної освіти. Був професором і деканом цього вишу.
 +
 +
Саме він був ініціатором та основним розробником проекту створення Наукового товариства на Донеччині в м. Луганську. 1930 року переїхав до Кубані й активно включився запроваджувати політику українізації в Кубанському інституті народної освіти імені М. Скрипника.
 +
 +
С. Грушевський спочатку підтримав каральну політику СРСР проти української інтелігенції. 1930 року під час процесу «Спілки визволення України» зібрав на мітинг наукових співробітників і студентів Донецького інституту народної освіти, на якому «гнівно засудили ворогів народу».
 +
 +
Проте незабаром і сам став жертвою радянської репресивної машини. 13 січня 1933 року професора заарештували. У серпні колегія ОДПУ засудила його на 10 років ув'язнення, яке він відбував у Соловецькому таборі особливого призначення. 3 листопада 1937 року Сергія Грушевського розстріляли в урочищі Сандармох у Карелії.
 +
 +
Реабілітований посмертно 1960 року.

Поточна версія на 01:31, 28 жовтня 2017

Сергій Грушевський
  • Дата народження: 24 червень 1892 р.
  • Місце народження: с. Кам'янка Чигиринського повіту Київської губернії
  • Стать: чоловік
  • Національність: українець
  • Соціальне походження: із сім'ї священика
  • Освіта: вища
  • Професія / місце роботи: політик, учений
  • Партійність: ВКП(б)
  • Дата розстрілу: 3 листопада 1937 р.
  • Місце смерті: Сандармох, Карельська АРСР
  • Місце поховання: Сандармох, Карельська АРСР
Арешты
  • Де і ким заарештований: Краснодар
  • Дата арешту: 13 січня 1933 р.
  • Звинувачення: був звинувачений в українському буржуазному націоналізмі
  • Осуд: серпень 1933 р.
  • Орган, що засудив: колегія ОДПУ
  • Стаття: 58-2-11-13 КК РСФРР
  • Вирок: 10 рокiв ВТТ
  • Осуд: 9 жовтня 1937 р.
  • Орган, що засудив: Особливою трійкою УНКВС ЛО
  • Вирок: найвища кара
  • Дата реабілітаціi: 1960 р.
  • Джерела відомостей: wikipedia

Біографія

Сергій Григорович Грушевський - небіж і похресник Михайла Грушевського народився 24 червня 1892 року в Кам'янці Чигиринського повіту Київської губернії.

Сергій Грушевський закінчив 11 червня 1909 року із золотою медаллю гімназію у Златополі, в 1909 року вступив до Київського університету, який закінчив в 1912 році зі срібною медаллю і залишений на кафедрі історії професорським стипендіатом. Був членом молодіжного чорносотенського товариства «Двуглавый орел», яка проводила українофобські та антисемітські акції, зокрема перешкоджала відзначенню 100-річчя Тараса Шевченка. 1916 року Сергій Грушевський одружився з Ольгою Левитською, дочкою священика на Чигиринщині. У 1921 році став засновником та директором Інституту народної освіти імені III Інтернаціоналу у Златополі, на який було реорганізовано Златопільську гімназію.

Після революції відійшов від російського націоналізму й влився до українського руху. У 1920-х роках його звинуватили в українському буржуазному націоналізмі й відправили разом з першим чоловіком його сестри Р. Кутєповим до Луганська. Там у 1923–1930 роках брав найактивнішу участь у розбудові Донецького інституту народної освіти. Був професором і деканом цього вишу.

Саме він був ініціатором та основним розробником проекту створення Наукового товариства на Донеччині в м. Луганську. 1930 року переїхав до Кубані й активно включився запроваджувати політику українізації в Кубанському інституті народної освіти імені М. Скрипника.

С. Грушевський спочатку підтримав каральну політику СРСР проти української інтелігенції. 1930 року під час процесу «Спілки визволення України» зібрав на мітинг наукових співробітників і студентів Донецького інституту народної освіти, на якому «гнівно засудили ворогів народу».

Проте незабаром і сам став жертвою радянської репресивної машини. 13 січня 1933 року професора заарештували. У серпні колегія ОДПУ засудила його на 10 років ув'язнення, яке він відбував у Соловецькому таборі особливого призначення. 3 листопада 1937 року Сергія Грушевського розстріляли в урочищі Сандармох у Карелії.

Реабілітований посмертно 1960 року.