Відмінності між версіями «Грушевський Сергій Григорович (1892)»
Ігорко (обговорення • внесок) |
Ігорко (обговорення • внесок) |
||
| (Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
| Рядок 34: | Рядок 34: | ||
==Біографія== | ==Біографія== | ||
Сергій Григорович Грушевський - небіж і похресник Михайла Грушевського народився 24 червня 1892 року в Кам'янці Чигиринського повіту Київської губернії. | Сергій Григорович Грушевський - небіж і похресник Михайла Грушевського народився 24 червня 1892 року в Кам'янці Чигиринського повіту Київської губернії. | ||
| + | |||
Сергій Грушевський закінчив 11 червня 1909 року із золотою медаллю гімназію у Златополі, в 1909 року вступив до Київського університету, який закінчив в 1912 році зі срібною медаллю і залишений на кафедрі історії професорським стипендіатом. Був членом молодіжного чорносотенського товариства «Двуглавый орел», яка проводила українофобські та антисемітські акції, зокрема перешкоджала відзначенню 100-річчя Тараса Шевченка. 1916 року Сергій Грушевський одружився з Ольгою Левитською, дочкою священика на Чигиринщині. У 1921 році став засновником та директором Інституту народної освіти імені III Інтернаціоналу у Златополі, на який було реорганізовано Златопільську гімназію. | Сергій Грушевський закінчив 11 червня 1909 року із золотою медаллю гімназію у Златополі, в 1909 року вступив до Київського університету, який закінчив в 1912 році зі срібною медаллю і залишений на кафедрі історії професорським стипендіатом. Був членом молодіжного чорносотенського товариства «Двуглавый орел», яка проводила українофобські та антисемітські акції, зокрема перешкоджала відзначенню 100-річчя Тараса Шевченка. 1916 року Сергій Грушевський одружився з Ольгою Левитською, дочкою священика на Чигиринщині. У 1921 році став засновником та директором Інституту народної освіти імені III Інтернаціоналу у Златополі, на який було реорганізовано Златопільську гімназію. | ||
| + | |||
Після революції відійшов від російського націоналізму й влився до українського руху. У 1920-х роках його звинуватили в українському буржуазному націоналізмі й відправили разом з першим чоловіком його сестри Р. Кутєповим до Луганська. Там у 1923–1930 роках брав найактивнішу участь у розбудові Донецького інституту народної освіти. Був професором і деканом цього вишу. | Після революції відійшов від російського націоналізму й влився до українського руху. У 1920-х роках його звинуватили в українському буржуазному націоналізмі й відправили разом з першим чоловіком його сестри Р. Кутєповим до Луганська. Там у 1923–1930 роках брав найактивнішу участь у розбудові Донецького інституту народної освіти. Був професором і деканом цього вишу. | ||
| + | |||
Саме він був ініціатором та основним розробником проекту створення Наукового товариства на Донеччині в м. Луганську. 1930 року переїхав до Кубані й активно включився запроваджувати політику українізації в Кубанському інституті народної освіти імені М. Скрипника. | Саме він був ініціатором та основним розробником проекту створення Наукового товариства на Донеччині в м. Луганську. 1930 року переїхав до Кубані й активно включився запроваджувати політику українізації в Кубанському інституті народної освіти імені М. Скрипника. | ||
| + | |||
С. Грушевський спочатку підтримав каральну політику СРСР проти української інтелігенції. 1930 року під час процесу «Спілки визволення України» зібрав на мітинг наукових співробітників і студентів Донецького інституту народної освіти, на якому «гнівно засудили ворогів народу». | С. Грушевський спочатку підтримав каральну політику СРСР проти української інтелігенції. 1930 року під час процесу «Спілки визволення України» зібрав на мітинг наукових співробітників і студентів Донецького інституту народної освіти, на якому «гнівно засудили ворогів народу». | ||
| − | Проте незабаром і сам став жертвою радянської репресивної машини. 13 січня 1933 року професора заарештували. У серпні колегія ОДПУ засудила його на 10 років ув'язнення, яке він відбував у Соловецькому таборі особливого призначення. | + | |
| − | 3 листопада 1937 року Сергія Грушевського розстріляли в урочищі Сандармох у Карелії. | + | Проте незабаром і сам став жертвою радянської репресивної машини. 13 січня 1933 року професора заарештували. У серпні колегія ОДПУ засудила його на 10 років ув'язнення, яке він відбував у Соловецькому таборі особливого призначення. 3 листопада 1937 року Сергія Грушевського розстріляли в урочищі Сандармох у Карелії. |
| + | |||
Реабілітований посмертно 1960 року. | Реабілітований посмертно 1960 року. | ||
Поточна версія на 01:31, 28 жовтня 2017
- Дата народження: 24 червень 1892 р.
- Місце народження: с. Кам'янка Чигиринського повіту Київської губернії
- Стать: чоловік
- Національність: українець
- Соціальне походження: із сім'ї священика
- Освіта: вища
- Професія / місце роботи: політик, учений
- Партійність: ВКП(б)
- Дата розстрілу: 3 листопада 1937 р.
- Місце смерті: Сандармох, Карельська АРСР
- Місце поховання: Сандармох, Карельська АРСР
- Де і ким заарештований: Краснодар
- Дата арешту: 13 січня 1933 р.
- Звинувачення: був звинувачений в українському буржуазному націоналізмі
- Осуд: серпень 1933 р.
- Орган, що засудив: колегія ОДПУ
- Стаття: 58-2-11-13 КК РСФРР
- Вирок: 10 рокiв ВТТ
- Осуд: 9 жовтня 1937 р.
- Орган, що засудив: Особливою трійкою УНКВС ЛО
- Вирок: найвища кара
- Дата реабілітаціi: 1960 р.
- Джерела відомостей: wikipedia
Біографія
Сергій Григорович Грушевський - небіж і похресник Михайла Грушевського народився 24 червня 1892 року в Кам'янці Чигиринського повіту Київської губернії.
Сергій Грушевський закінчив 11 червня 1909 року із золотою медаллю гімназію у Златополі, в 1909 року вступив до Київського університету, який закінчив в 1912 році зі срібною медаллю і залишений на кафедрі історії професорським стипендіатом. Був членом молодіжного чорносотенського товариства «Двуглавый орел», яка проводила українофобські та антисемітські акції, зокрема перешкоджала відзначенню 100-річчя Тараса Шевченка. 1916 року Сергій Грушевський одружився з Ольгою Левитською, дочкою священика на Чигиринщині. У 1921 році став засновником та директором Інституту народної освіти імені III Інтернаціоналу у Златополі, на який було реорганізовано Златопільську гімназію.
Після революції відійшов від російського націоналізму й влився до українського руху. У 1920-х роках його звинуватили в українському буржуазному націоналізмі й відправили разом з першим чоловіком його сестри Р. Кутєповим до Луганська. Там у 1923–1930 роках брав найактивнішу участь у розбудові Донецького інституту народної освіти. Був професором і деканом цього вишу.
Саме він був ініціатором та основним розробником проекту створення Наукового товариства на Донеччині в м. Луганську. 1930 року переїхав до Кубані й активно включився запроваджувати політику українізації в Кубанському інституті народної освіти імені М. Скрипника.
С. Грушевський спочатку підтримав каральну політику СРСР проти української інтелігенції. 1930 року під час процесу «Спілки визволення України» зібрав на мітинг наукових співробітників і студентів Донецького інституту народної освіти, на якому «гнівно засудили ворогів народу».
Проте незабаром і сам став жертвою радянської репресивної машини. 13 січня 1933 року професора заарештували. У серпні колегія ОДПУ засудила його на 10 років ув'язнення, яке він відбував у Соловецькому таборі особливого призначення. 3 листопада 1937 року Сергія Грушевського розстріляли в урочищі Сандармох у Карелії.
Реабілітований посмертно 1960 року.