Вошев Трохим Данилович (1890)

Стаття була змінена користувачем, додані відомості не були підтверджені документально і потребують перевірки.

• Дата народження: 1890 р.
• Місце народження: Сумська обл. с. Вільне Великописарівського р-ну
• Стать: чоловік
• Національність: росіянин
• Соціальне походження: селянин
• Освіта: освіта початкова
• Професія / місце роботи: / селянин-одноосібник
• Місце проживання: Сумська обл. с. Вільне Великописарівського р-ну

• Дата смерті: 14 серпня 1987 р.
• Місце смерті: с. Вільне Великописарівського району
• Місце поховання: с. Вільне Великописарівського району

---

• Де і ким заарештований: Арешт. 22.03.1951.
• Дата арешту: 22 березня 1951 р.
• Орган, що засудив: Сумським обласним судом 15.01.1952 за ст.ст. 54-10 ч.2, 54-11 КК УСРР засуджений до позбавлення волі на 10 років.
• Реабілітуючий орган: Реабілітований 17.03.1992 прокуратурою Сумської обл.

---

• Архівна справа: ГДА СБ України, м. Суми, спр. П-12039.
• Джерела відомостей: Національний банк репресованих

Біографія

         Вошев Трохим Данилович 1890 року народження мешканець села Вільне Великописарівського району Сумської області. Народився і жив у сім"ї селян середнього достатку. Батько Данило Дмитрович був писарем у волості. Одружився на Іншиній Євдокії Яківні 1880 року народження. У сім"ї народилось троє дітей: Вошев Іван Трохимович (1914 р.н, колгоспник. Мобілізований у 1941 році, безвіти загиблий у грудні 1943 року), Вошева Марія Трохимівна (1923 р.н.колгоспниця. Все життя працювала на землі у радгоспах  с. Рогозянка (Золочівський р-н. Харківської області), с. Крупське (Богодухівський р-н Харківськівської області), с. Вільне (Великописарівський р-н. Сумської області). Померла 31 грудня 2002 року) та Вошев Степан Трохимович (1925 р.н., захисник Вітчизни. Потрапив на фронт неповнолітнім, пройшов усю війну і в 1945 поневічений, втративши око, повернувся інвалідом І групи Великої Вітчизняної війни. Помер 01 січня 2003 року).
        Вошев Т. Д. був глибоко віруючим христіянином, працьвитою людиною. Все своє життя присвятим сім"ї, людям і Богові. За віру і відмову вступити у колгосп був заарештований у 1951 році, засуджений до 10 років покарання по статті 54-10, 54-11. Відсидів 4 роки, був реабілітований після смерті Сталіна.
        Все своє життя працював у власному господарстві, доглядав город, худобу, птицю. Допомагав дітям, онукам, правнукам. Дочекався, навіть, народження у 1985 році праправнучки Марини.
        До кінця свого життя він вірив у Бога, дотримувався його заповідей, вчив жити по совісті, справедливості свої дітей, онуків, правнуків, односельців. Він ніколи не сквернословив, нікого не образив, ні на кого не підвищив голос. В його лексиконі було лише два слова, які характеризували погані вчинки - "пакость" та "сволота".
         Не отримуючи ні копійки від держави, він завжди допомагав немічним і хворим. Трохима Даніловича завжди запрошували відспівувати покійників. Бувало, заробить там якусь копійчину, або отримає "вузлячок" з карамельками та печивом, то дасть своїм правнукам по 2 конфети, а все решта і гроші теж, відносив хворим. Бо завжди говорив: "За ці гроші і яства треба щоденно молитись нам грішним".
         Як до мудрої, справедливої і доброї людини до нього завжди приходили за порадою люди.
         Помер 14 серпня 1997 року на велике церковне свято "Маковій". 
         Вошев Трохим Данилович (мій прадід) - людина-взірець для всих, хто живе на цій ЗЕМЛІ.