Відмінності між версіями «Чечвянський Василь Михайлович (1888)»
Ігорко (обговорення • внесок) (Створена сторінка: {{Шаблон:Формуляр |світлина=Чечвянський В.jpeg |дата народження=11.03.1888 |варіанти ПІБ=Губенк...) |
Ігорко (обговорення • внесок) |
||
Рядок 21: | Рядок 21: | ||
[[Категорія:Відкритий список]] | [[Категорія:Відкритий список]] | ||
+ | ==Біографія== | ||
+ | Василь Михайлович Чечвянський (справжнє прізвище Губенко) народився на хуторі Чечва біля містечка Грунь Зіньківськго повіту Полтавської губернії. Найстарший син в багатодітній (17 дітей) селянській сім'ї. Старший брат Остапа Вишні. | ||
− | + | Закінчив початкову трирічну школу, потім двокласну школу в Зінькові, згодом продовжив навчання в Київській військово-фельдшерській школі, яку закінчив у 1906 році. | |
+ | |||
+ | Працював у військових госпіталях. Учасник Першої світової війни. Потім служив у Червоній армії, займаючи низку високих інтендантських посад у Північно-Кавказькому окрузі. | ||
+ | |||
+ | Під час служби в армії Василь Губенко почав займатися літературною творчістю. Опублікував на сторінках військових газет ряд невеликих фейлетонів. | ||
+ | |||
+ | На початку 1924 року демобілізувався з РСЧА. Оселився в Ростові-на-Дону, де активно співпрацював у місцевій пресі як газетяр-фейлетоніст, а в кінці того ж року повернувся до тодішньої столиці України — Харкова. Відтоді він цілком присвятив себе журналістській і літературній діяльності, активно друкувався в українських газетах і журналах. | ||
+ | |||
+ | На початку 1925 року Василь Чечвянський — завідувач філії газети «Известия» в Полтаві. У 1926 році повернувся до Харкова, працював у редакції журналу «Червоний Перець», потім був призначений відповідальним секретарем цього журналу. Був членом ВУСПП. | ||
+ | |||
+ | Через нещасливий випадок — напад психічно хворої людини на популярну особу — залишився без ока. | ||
+ | |||
+ | За звинуваченням в участі в українській контрреволюційній націоналістичній фашистській організації, 2 листопада 1936 Василь Чечвянський був заарештований. 14 липня 1937 в Києві виїзна сесія Військового трибуналу Верховного суду СРСР на підставі ст. 54-8, 54-11 КК УРСР ухвалила вирок про розстріл Василя Чечвянського й наступного дня — 15 липня 1937 року, його стратили. Репресіям піддалася і вся родина Чечвянського — дружина і сини. | ||
+ | |||
+ | У 1950-х реабілітований. |
Поточна версія на 15:32, 7 березня 2018
- Дата народження: 11 березня 1888 р.
- Варіанти ПІБ: Губенко
- Місце народження: хутір Чечва біля містечка Грунь Зіньківськго повіту Полтавської губернії (нині - село Грунь Охтирського району Сумської області)
- Стать: чоловік
- Професія / місце роботи: письменник
- Місце проживання: Ростов-на-Дону, Харків, Полтава
- Дата розстрілу: 15 липень 1937 р.
- Де і ким заарештований: НКВД
- Дата арешту: 2 листопада 1936 р.
- Звинувачення: участі в українській контрреволюційній націоналістичній фашистській організації
- Осуд: 14 липень 1937 р.
- Орган, що засудив: виїзна сесія Військового трибуналу Верховного суду СРСР
- Стаття: ст. 54-8, 54-11 КК УРСР
- Вирок: розстріл
- Джерела відомостей: вікіпедія
Біографія
Василь Михайлович Чечвянський (справжнє прізвище Губенко) народився на хуторі Чечва біля містечка Грунь Зіньківськго повіту Полтавської губернії. Найстарший син в багатодітній (17 дітей) селянській сім'ї. Старший брат Остапа Вишні.
Закінчив початкову трирічну школу, потім двокласну школу в Зінькові, згодом продовжив навчання в Київській військово-фельдшерській школі, яку закінчив у 1906 році.
Працював у військових госпіталях. Учасник Першої світової війни. Потім служив у Червоній армії, займаючи низку високих інтендантських посад у Північно-Кавказькому окрузі.
Під час служби в армії Василь Губенко почав займатися літературною творчістю. Опублікував на сторінках військових газет ряд невеликих фейлетонів.
На початку 1924 року демобілізувався з РСЧА. Оселився в Ростові-на-Дону, де активно співпрацював у місцевій пресі як газетяр-фейлетоніст, а в кінці того ж року повернувся до тодішньої столиці України — Харкова. Відтоді він цілком присвятив себе журналістській і літературній діяльності, активно друкувався в українських газетах і журналах.
На початку 1925 року Василь Чечвянський — завідувач філії газети «Известия» в Полтаві. У 1926 році повернувся до Харкова, працював у редакції журналу «Червоний Перець», потім був призначений відповідальним секретарем цього журналу. Був членом ВУСПП.
Через нещасливий випадок — напад психічно хворої людини на популярну особу — залишився без ока.
За звинуваченням в участі в українській контрреволюційній націоналістичній фашистській організації, 2 листопада 1936 Василь Чечвянський був заарештований. 14 липня 1937 в Києві виїзна сесія Військового трибуналу Верховного суду СРСР на підставі ст. 54-8, 54-11 КК УРСР ухвалила вирок про розстріл Василя Чечвянського й наступного дня — 15 липня 1937 року, його стратили. Репресіям піддалася і вся родина Чечвянського — дружина і сини.
У 1950-х реабілітований.