Відмінності між версіями «Завгородній Іларіон Захарович (1897)»

Поточна версія на 14:46, 16 березня 2018

Дата народження: 16 березня 1897 р.
Варіанти ПІБ: Загородній
Місце народження: с. Кошарка (нині с. Йосипівка Новомиргородського району Кіровоградської області)
Стать: чоловік
Професія / місце роботи: військовий

Дата смерті: 9 лютого 1923 р.
Місце смерті: Лук'янівська в'язниця

Де і ким заарештований: ГПУ
Дата арешту: 29 вересня 1922 р.
Осуд: 2 лютого 1923 р.
Орган, що засудив: надзвичайна сесія Київського губернського трибуналу
Вирок: розстріл
Місце відбуття: Лук'янівська в'язниця
Дата реабілітаціi: 18 жовтня 2016 р.
Реабілітуючий орган: Апеляційний суд Київської області

Джерела відомостей: вікіпедія, сайт УІНП

Біографія

Ларіон Завгородній (справжнє прізвище Загородній) — народився 16 березня 1897 р. в с. Кошарка (Юзефівка) Златопільської волості Чигиринського повіту Київської губернії. Закінчив церковно-приходську школу.

Під час Першої світової війни служив у 241-му Пензенському запасному полку. Згодом перевівся в 32-й Сибірський полк, де до січня 1917 року служив підпрапорщиком у кінній розвідці. Згодом — прапорщик. На фронті був отруєний газами. Восени 1917 року демобілізований. В листопаді — грудні 1918 році разом зі збільшовиченим матросом Поліщуком та «вєлікоросом» Даніловим створив повстанський загін (500 селян).

В 1919 році — під час більшовицької окупації вступив до загону Дорошенка і Цвітковського. В 1920 — під час Знам'янського повстання влився до загону Василя Кваші. Діяв в Нерубаївському лісі та його околицях. Згодом приєдналися до 1-ой Олександрійської (Степової) дивізії під керівництвом Костя Блакитного. Близько трьох місяців Завгородній служив значковим у Степовій дивізії. В другій половині жовтня 1920 р. приєднався до загону Пилипа Хмари, де був чотовим. 1921 року — командир 1-го Холодноярського кінного полку. Діяв у Чигиринському, Олександрійському, Єлисаветградському та інших повітах. У жовтні 1921 р. об'єднав під своїм керівництвом загони Мефодія Голика-Залізняка та Миколи Кібця-Бондаренка.

У 1922 р. — керівник Холодноярської республіки, до складу якої входили: Чигиринський полк Мефодія Голика-Залізняка, Чорноліський полк Дениса Гупала, Лебединський полк Чорного Ворона (Черноусова). Структурно підпорядковувався Головному отаману Холодного Яру Герасимові Нестеренку-Орлу. Хоча фактично, у 1922 році Холодноярська організація складалася з двох підрозділів. Першою Холодноярською округою (Єлисаветградсько-Олександрійською) керував Герасим Нестеренко-Орел, Другою (Чигиринсько-Звенигородською плюс Чорний ліс на Єлисаветградщині) — Ларіон Завгородній.

29 вересня 1922 року — арештований разом з багатьма іншими отаманами Холодного Яру та Чорного Лісу у Звенигородці на інспірованому чекістами «з'їзді отаманів». Під арештом перебував у Лук'янівській в'язниці м. Києва. 2 лютого 1923 року — надзвичайна сесія Київського губернського трибуналу винесла Ларіону Завгородньому смертний вирок.

Загинув 9 лютого 1923 року під час повстання в Лук'янівській в'язниці. Реабілітований 18 жовтня 2016 року.

@@ Рядок 2: / Рядок 2: @@
 |світлина=Ларіон Завгородній.jpg
 |дата народження=16.03.1897
+|варіанти ПІБ=Загородній
 |місце народження=с. Кошарка (нині с. Йосипівка Новомиргородського району Кіровоградської області)
 |стать=чоловік
@@ Рядок 22: / Рядок 23: @@
 ==Біографія==
-Завгоро́дній Ларіо́н Захарови́ч (*16 березня 1897, Кошарка (Юзефівка), Київська губернія — †9 лютого 1923, Київ) — військовий діяч часів УНР, отаман Холодного Яру.
+Ларіон Завгородній (справжнє прізвище Загородній) — народився 16 березня 1897 р. в с. Кошарка (Юзефівка) Златопільської волості Чигиринського повіту Київської губернії. Закінчив церковно-приходську школу.
-Завгородній Ларіон Захарович (справжнє прізвище Загородній) — народився 16 березня 1897 р. в с. Кошарка (Юзефівка) Златопільської волості Чигиринського повіту Київської губернії.
+Під час Першої світової війни служив у 241-му Пензенському запасному полку. Згодом перевівся в 32-й Сибірський полк, де до січня 1917 року служив підпрапорщиком у кінній розвідці. Згодом — прапорщик. На фронті був отруєний газами. Восени 1917 року демобілізований. В листопаді — грудні 1918 році разом зі збільшовиченим матросом Поліщуком та «вєлікоросом» Даніловим створив повстанський загін (500 селян).
-Закінчив церковно-приходську школу.
+В 1919 році — під час більшовицької окупації вступив до загону Дорошенка і Цвітковського. В 1920 — під час Знам'янського повстання влився до загону Василя Кваші. Діяв в Нерубаївському лісі та його околицях. Згодом приєдналися до 1-ой Олександрійської (Степової) дивізії під керівництвом Костя Блакитного. Близько трьох місяців Завгородній служив значковим у Степовій дивізії. В другій половині жовтня 1920 р. приєднався до загону Пилипа Хмари, де був чотовим. 1921 року — командир 1-го Холодноярського кінного полку. Діяв у Чигиринському, Олександрійському, Єлисаветградському та інших повітах. У жовтні 1921 р. об'єднав під своїм керівництвом загони Мефодія Голика-Залізняка та Миколи Кібця-Бондаренка.
-Під час Першої світової війни служив у 241-му Пензенському запасному полку. Згодом перевівся в 32-й Сибірський полк, де до січня 1917 року служив підпрапорщиком у кінній розвідці. Згодом — прапорщик. На фронті був отруєний газами. Восени 1917 року демобілізований.
+У 1922 р. — керівник Холодноярської республіки, до складу якої входили: Чигиринський полк Мефодія Голика-Залізняка, Чорноліський полк Дениса Гупала, Лебединський полк Чорного Ворона (Черноусова). Структурно підпорядковувався Головному отаману Холодного Яру Герасимові Нестеренку-Орлу. Хоча фактично, у 1922 році Холодноярська організація складалася з двох підрозділів. Першою Холодноярською округою (Єлисаветградсько-Олександрійською) керував Герасим Нестеренко-Орел, Другою (Чигиринсько-Звенигородською плюс Чорний ліс на Єлисаветградщині) — Ларіон Завгородній.
-В листопаді — грудні 1918 році разом зі збільшовиченим матросом Поліщуком та «вєлікоросом» Даніловим створив повстанський загін (500 селян).
+вересня 1922 року — арештований разом з багатьма іншими отаманами Холодного Яру та Чорного Лісу у Звенигородці на інспірованому чекістами «з'їзді отаманів». Під арештом перебував у Лук'янівській в'язниці м. Києва. 2 лютого 1923 року — надзвичайна сесія Київського губернського трибуналу винесла Ларіону Завгородньому смертний вирок.
-В 1919 році — під час більшовицької окупації вступив до загону Дорошенка і Цвітковського.
+Загинув 9 лютого 1923 року під час повстання в Лук'янівській в'язниці. Реабілітований 18 жовтня 2016 року.
-В 1920 — під час Знам'янського повстання влився до загону Василя Кваші. Діяв в Нерубаївському лісі та його околицях.
-Згодом приєдналися до 1-ой Олександрійської (Степової) дивізії під керівництвом Костя Блакитного.
-Близько трьох місяців Завгородній служив значковим у Степовій дивізії.
-В другій половині жовтня 1920 р. приєднався до загону Пилипа Хмари, де був чотовим.
-року — командир 1-го Холодноярського кінного полку. Діяв у Чигиринському, Олександрійському, Єлисаветградському та інших повітах.
-У жовтні 1921 р. об'єднав під своїм керівництвом загони Мефодія Голика-Залізняка та Миколи Кібця-Бондаренка.
-У 1922 р. — керівник Холодноярської республіки, до складу якої входили: Чигиринський полк Мефодія Голика-Залізняка, Чорноліський полк Дениса Гупала, Лебединський полк Чорного Ворона (Черноусова).
-Структурно підпорядковувався Головному отаману Холодного Яру Герасимові Нестеренку-Орлу.
-Хоча фактично, у 1922 році Холодноярська організація складалася з двох підрозділів. Першою Холодноярською округою (Єлисаветградсько-Олександрійською) керував Герасим Нестеренко-Орел, Другою (Чигиринсько-Звенигородською плюс Чорний ліс на Єлисаветградщині) — Ларіон Завгородній.
-вересня 1922 року — арештований разом з багатьма іншими отаманами Холодного Яру та Чорного Лісу у Звенигородці на інспірованому чекістами «з'їзді отаманів».
-Під арештом перебував у Лук'янівській в'язниці м. Києва.
-лютого 1923 року — надзвичайна сесія Київського губернського трибуналу винесла Ларіону Завгородньому смертний вирок.
-Загинув 9 лютого 1923 року під час повстання в Лук'янівській в'язниці[1].
-Реабілітований 18 жовтня 2016 року[2].