Черняхівська Вероніка Олександрівна (1900)

• Дата народження: 25 квітня 1900 р.
• Місце народження: Київ
• Стать: жінка
• Соціальне походження: інтелігенція
• Місце проживання: Київ
• Дата розстрілу: 22 вересня 1938 р.
• Місце смерті: Київ
• Місце поховання: Биківня

Арешты

• Де і ким заарештований: Київ, НКВД
• Запобіжний захід: арешт
• Дата арешту: 1929 р.
• Звинувачення: причетність до справи Спілки визволення України

---

• Де і ким заарештований: НКВД, Київ
• Запобіжний захід: арешт
• Дата арешту: 8 січня 1938 р.
• Звинувачення: шпигунстві на користь Німеччини
• Осуд: 22 вересня 1938 р.
• Вирок: розстріл

---

• Джерела відомостей: вікіпедія

Біографія

Вероніка Черняхівська народилася 25 квітня 1900 року в Києві. Онука письменника Михайла Старицького. Дочка гістолога Олександра Черняхівського та письменниці Людмили Старицької-Черняхівської.

Дівчинка застала діда в живих і спілкувалася з ним до чотирьох років. Вероніка бачила Миколу Лисенка, Лесю Українку, Михайла Грушевського, Бориса Грінченка, Володимира Самійленка, Михайла Коцюбинського, Івана Франка: перед дитячими очима промайнув квіт української нації.

Сімнадцятирічною Вероніка занотувала в щоденику про свою вдачу: «Нарешті я зрозуміла себе, зрозуміла, що в мені живуть чорт і янгол. Янгола більше, і він перемагає, але біс сильний також. Вони не боряться, а спокійно уживаються один поруч з другим. Коли говорить один, другий цілком зникає і не перешкоджає тому господарювати, а потім з'являється другий… Один чорний і безсмислений, другий прозорий, ясний…»

25 квітня 1917 року, в день свого сімнадцятиріччя, Вероніка познайомилася з офіцером Костем (Кокою) Велігорським. У грудні він поїхав на фронт. З фронту Вероніка отримала листа з освідченням у взаємному коханні. Але далі від Коки немає вістей. Аж 25 серпня 1918 року Вероніка отримала від батька Велігорського звістку про те, що Кость загинув 17 січня.

1 червня 1918 року закінчила із золотою медаллю Другу українську гімназію імені Кирило-Мефодіївського братства. Здобула фах інженера-економіста в Київському інституті народного господарства. Навчалася на курсах іноземних мов.

Удвох з батьком, професором медицини, від Наркомату охорони здоров'я, де працювала референтом-перекладачем, їздила у відрядження до Німеччини.

Восени 1929 року Вероніку Черняхівську заарештували та звинуватили в причетності до «справи СВУ». Через кілька місяців її випустили, натомість посадили батька та матір.

Удруге Вероніку Черняхівську заарештували 8 січня 1938 року. Її звинуватили в шпигунстві на користь Німеччини. В Лук'янівській в'язниці збожеволіла (Києвом кружляли чутки, що Черняхівську зґвалтували слідчі, і тому вона збожеволіла). 22 вересня 1938 року засуджено до розстрілу. Вирок виконано того ж дня.

Проте від батьків Вероніки приховали правду: повідомили, що їхню доньку заслано до Сибіру. Людмила Михайлівна Старицька-Черняхівська, якій пішов 72-й рік, у тріскучі морози шукала Вероніку по сибірських режимних таборах, повернулася до Києва ні з чим, застала вдома смертельно хворого чоловіка.

Вероніка Черняхівська писала ліричну поезію, її вірші друкувалися в альманах «Гроно» та «Вихрь революции». Знала давньогрецьку, латинську, російську, французьку, німецьку, англійську мови. Крім медичних праць, переклала українською мовою і художню літературу.