Відмінності між версіями «Москаленко Георгій Митрофанович (1938)»
Ігорко (обговорення • внесок) |
Ігорко (обговорення • внесок) |
||
(Не показані 2 проміжні версії цього користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | [[міні (1938)|міні]] | ||
+ | |||
{{Шаблон:Формуляр | {{Шаблон:Формуляр | ||
|світлина=1132347662.jpg | |світлина=1132347662.jpg | ||
Рядок 25: | Рядок 27: | ||
==Біографія== | ==Біографія== | ||
Георгій Митрофанович Москаленко народився 24 липня 1938 року в Одесі в сім'ї портового робітника й кухарки. В 1944 році, уникаючи обстрілу, сім'я перебралася в с. Якимів Яр Ширяєвського району, де отримав початкову освіту. З 1955 р. працював слюсарем-сантехніком на будівництві в Києві, 1957–60 служив у війську. 1962 року закінчив вечірню школу і вступив на вечірній відділ Київського інституту народного господарства. | Георгій Митрофанович Москаленко народився 24 липня 1938 року в Одесі в сім'ї портового робітника й кухарки. В 1944 році, уникаючи обстрілу, сім'я перебралася в с. Якимів Яр Ширяєвського району, де отримав початкову освіту. З 1955 р. працював слюсарем-сантехніком на будівництві в Києві, 1957–60 служив у війську. 1962 року закінчив вечірню школу і вступив на вечірній відділ Київського інституту народного господарства. | ||
+ | |||
+ | [[Файл:Ukrainian flag in Kyiv 1966.jpg|міні|Прапор, встановлений Г. Москаленком і В. Куксою у ніч проти 1 травня 1966 року]] | ||
+ | |||
+ | [[Файл:Ukrainian flag back 1966.jpg|міні|Зворотній бік прапора]] | ||
В ніч проти 1 травня 1966 року Москаленко разом із товаришем по гуртожитку робітником Віктором Куксою на даху Київського інституту народного господарства (нині Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана) встановили блакитно-жовтий прапор. Задум полягав у наступному. Будівля розташована біля заводу “Більшовик”. Робітники та студенти зранку будуть формувати колони для першотравневої демонстрації і побачать прапор. Це мало викликати резонанс. Жовто-блакитний прапор був пошитий з двох жіночих шарфів. З грошей УНР скопіювали національний герб, вирізали його з чорної матерії і нашили на прапор. Друкованими літерами, чорнилом на прапорі було дописано: «Ще не вмерла Україна, Ще її не вбито. ДПУ». Москаленко стояв на сторожі біля пожежної драбини з самопалом, Кукса виліз на дах, зрізав кухонним ножем червоний прапор і натомість прив'язав синьо-жовтий. | В ніч проти 1 травня 1966 року Москаленко разом із товаришем по гуртожитку робітником Віктором Куксою на даху Київського інституту народного господарства (нині Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана) встановили блакитно-жовтий прапор. Задум полягав у наступному. Будівля розташована біля заводу “Більшовик”. Робітники та студенти зранку будуть формувати колони для першотравневої демонстрації і побачать прапор. Це мало викликати резонанс. Жовто-блакитний прапор був пошитий з двох жіночих шарфів. З грошей УНР скопіювали національний герб, вирізали його з чорної матерії і нашили на прапор. Друкованими літерами, чорнилом на прапорі було дописано: «Ще не вмерла Україна, Ще її не вбито. ДПУ». Москаленко стояв на сторожі біля пожежної драбини з самопалом, Кукса виліз на дах, зрізав кухонним ножем червоний прапор і натомість прив'язав синьо-жовтий. | ||
Рядок 39: | Рядок 45: | ||
16 листопада 2006 року на будівлі вишу, над якою було піднято прапор, встановлено меморіальну дошку в пам'ять про геройський вчинок Георгія Москаленка та Віктора Кукси. | 16 листопада 2006 року на будівлі вишу, над якою було піднято прапор, встановлено меморіальну дошку в пам'ять про геройський вчинок Георгія Москаленка та Віктора Кукси. | ||
− |
Поточна версія на 17:06, 23 липня 2018
- Дата народження: 24 липень 1938 р.
- Місце народження: Одеса
- Стать: чоловік
- Соціальне походження: з сім'ї робітників
- Освіта: Київського інституту народного господарства
- Місце проживання: Київ
- Дата арешту: 21 лютого 1967 р.
- Звинувачення: антирадянської агітації і пропаганди, виготовлення та зберігання вогнепальної зброї
- Орган, що засудив: Київський обласний суд
- Стаття: ч. 1 ст. 62 та ч. 1 і 3 ст. 222 КК УРСР
- Вирок: 3 років позбавлення волі в таборах суворого режиму
- Місце відбуття: табір № 11 (станція Явас, Зубово-Полянський район, Мордовська АРСР) та табір № 19 (пос. Лєсной)
- Дата звільнення: 1970
- Дата реабілітаціi: 26 січня 2007 р.
- Реабілітуючий орган: спільне засідання Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії Верховного Суду України
- Підстави реабілітації: відсутність в діях складу злочину
- Джерела відомостей: вікіпедія
Біографія
Георгій Митрофанович Москаленко народився 24 липня 1938 року в Одесі в сім'ї портового робітника й кухарки. В 1944 році, уникаючи обстрілу, сім'я перебралася в с. Якимів Яр Ширяєвського району, де отримав початкову освіту. З 1955 р. працював слюсарем-сантехніком на будівництві в Києві, 1957–60 служив у війську. 1962 року закінчив вечірню школу і вступив на вечірній відділ Київського інституту народного господарства.
В ніч проти 1 травня 1966 року Москаленко разом із товаришем по гуртожитку робітником Віктором Куксою на даху Київського інституту народного господарства (нині Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана) встановили блакитно-жовтий прапор. Задум полягав у наступному. Будівля розташована біля заводу “Більшовик”. Робітники та студенти зранку будуть формувати колони для першотравневої демонстрації і побачать прапор. Це мало викликати резонанс. Жовто-блакитний прапор був пошитий з двох жіночих шарфів. З грошей УНР скопіювали національний герб, вирізали його з чорної матерії і нашили на прапор. Друкованими літерами, чорнилом на прапорі було дописано: «Ще не вмерла Україна, Ще її не вбито. ДПУ». Москаленко стояв на сторожі біля пожежної драбини з самопалом, Кукса виліз на дах, зрізав кухонним ножем червоний прапор і натомість прив'язав синьо-жовтий.
Г. Москаленко та В. Кукса були заарештовані 21 лютого 1967 р. Вироком Київського обласного суду на закритому засіданні було визнано винним у проведенні антирадянської агітації і пропаганди за ч. 1 ст. 62 КК УРСР та у виготовленні та зберіганні вогнепальної зброї (самопал, ст. 222, ч. 1 і 3) і засуджено в сукупності до 3 років позбавлення волі в таборах суворого режиму. Г.Куксу — за тією ж ч.1 ст. 62 та за носіння холодної зброї — кухонного ножа, ч. 2 ст. 222, — до 2 років. Покарання відбував у таборі № 11, станція Явас, Зубово-Полянський район, Мордовська АРСР, та в таборі № 19, пос. Лєсной, де українці становили три чверті контингенту.
Звільнившись у 1970 р., з труднощами влаштувався сантехніком, пізніше був бригадиром, майстром, виконробом. У 1990-х роках брав участь у рухові за незалежність. 1990-95 рр. був депутатом Бучанської селищної Ради. Член ДемПУ з 1998 року.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 20.05.1994 р. судові рішення в частині засудження Москаленка Г.М. і Кукси В.І. за ст. 62 ч. 1 КК УРСР скасовано, а кримінальну справу в цій частині переведенням закрито на підставі п.2 ст. 6 КПК України за відсутністю складу злочину. Але він і надалі вважався засудженим за ч. 2 ст. 222 КК УРСР, на підставі ст. 42 КК УРСР на 2 р. позбавлення волі у виправно-трудовій колонії загального режиму.
18 березня 2002 р. в Києві створено Громадський комітет (згодом Громадська організація) "За реабілітацію «першотравневої двійки», який поставив за мету домогтися повної реабілітації Москаленка, Кукси та інших репресованих з політичних мотивів, але засуджених за кримінальними статтями.
Указом Президента України від 18 серпня 2006 року Георгій Москаленко нагороджений орденом «За мужність» І ступеня. 26 січня Ухвалою спільного засідання Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії Верховного Суду України вирок Київського обласного суду від 31 травня 1967 та ухвалу судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України УРСР від 4 липня 1967 в частині засудження Москаленка за чч. 1, 2 ст. 222 КК УРСР скасовано, а справу в цій частині закрито за відсутністю в його діях складу злочину на підставі п. 2 ч. І ст. 6 КПК України.
16 листопада 2006 року на будівлі вишу, над якою було піднято прапор, встановлено меморіальну дошку в пам'ять про геройський вчинок Георгія Москаленка та Віктора Кукси.