Відмінності між версіями «Атаманчук Феофан Іванович (1893)»
(Імпорт даних з БД Національний банк репресованих) |
(біографічні дані) (Мітка: formularedit) |
||
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Шаблон:Формуляр | {{Шаблон:Формуляр | ||
− | |||
|дата народження=1893 | |дата народження=1893 | ||
− | |місце народження=Житомирська обл. м. Дзержинськ | + | |місце народження=Житомирська обл. м. Дзержинськ (смт. Романів) |
+ | |вік=73 | ||
|національність=українець | |національність=українець | ||
|соціальне походження=із службовців | |соціальне походження=із службовців | ||
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
|професія / місце роботи= / Залізничник | |професія / місце роботи= / Залізничник | ||
|місце проживання=Полтавська обл. м. Полтава | |місце проживання=Полтавська обл. м. Полтава | ||
− | | | + | |стать=чоловік |
+ | |дата смерті=11.04.1966 | ||
+ | |місце смерті=Житомир | ||
+ | |місце поховання=Житомир | ||
+ | |джерела даних=свідоцтво про смерть від 12.04.66 №188243 | ||
+ | |статус=Змінено користувачем | ||
|де і ким заарештований 1=Заарештований 30 вересня 1937 р. | |де і ким заарештований 1=Заарештований 30 вересня 1937 р. | ||
|дата арешту 1=1937 | |дата арешту 1=1937 | ||
|орган, що засудив 1=Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 грудня 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 10 років позбавлення волі. | |орган, що засудив 1=Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 грудня 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 10 років позбавлення волі. | ||
− | | | + | |місце відбуття 1=Казахстан |
− | | | + | |дата звільнення 1=1944 |
− | |реабілітація 1=1944 | + | |підстави звільнення 1=реабілітація |
+ | |дата реабілітації 1=08.01.1944 | ||
|реабілітуючий орган 1=Реабілітований Особливою нарадою при НКВС СРСР 8 січня 1944 р. | |реабілітуючий орган 1=Реабілітований Особливою нарадою при НКВС СРСР 8 січня 1944 р. | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
}} | }} | ||
[[Категорія:Національний банк репресованих]] | [[Категорія:Національний банк репресованих]] | ||
+ | [[Категорія:Відкритий список]] | ||
==Біографія== | ==Біографія== | ||
− | + | Біографія== | |
− | + | Народився в смт. Романів Житомирської області (з 1933 по 2003 роки — Дзержинськ) в 1893 році в сім'ї селян, що мали фермерське господарство. З дружиною Матрьоною виховали доньку Ніну (яка в майбутньому стала заслуженим лікарем УРСР). В липні 1937 року у нього народилася онука Ірина. | |
− | [[ | + | Працював залізничником (керівник чи заступник керівника Полтавської станції), саме з цієї підстави як і багато колег був репресований (засуджений до позбавлення волі). Ешелоном в кінці 1937 року вивезений до Казахстану. Однак один з вагонів потягу повністю набитий репресованими (багато хто з них вже помер від спеки та спраги) з невідомих причин відчепився від складу та зупинився посеред пустелі. Розібравши дошки підлоги йому вдалося вибратися. Посеред пустелі його без свідомості знайшла місцева жителька, яка вилікувала та запропонувала лишитися в їх селі за дозволом голови писарем в колгоспі. І так він, не зізнаваючись про своє минуле, прожив і пропрацював в Казахстані більше 10 років зі страхом повернутись в Україну, щоб не нашкодити родині. |
+ | Сім'я, що під час війни перебувала в евакуації та повернувшись в Україну проживала в Житомирі, вже і не мала надії на його повернення. Однак після завершення другої світової війни (близько 1950) Атаманчук Феофан, не бувши обізнаним про свою реабілітацію в 1944 році, таємно повернувся до родини. Помер він від хвороби 11 квітня 1966 року[[Користувач:Олена Кузьменко|Олена Кузьменко]] ([[Обговорення користувача:Олена Кузьменко|обговорення]]) |
Поточна версія на 09:26, 18 квітня 2019
Стаття була змінена користувачем, додані відомості не були підтверджені документально і потребують перевірки.
- Дата народження: 1893 р.
- Місце народження: Житомирська обл. м. Дзержинськ (смт. Романів)
- Стать: чоловік
- Вік: 73
- Національність: українець
- Соціальне походження: із службовців
- Освіта: освіта початкова
- Професія / місце роботи: / Залізничник
- Місце проживання: Полтавська обл. м. Полтава
- Дата смерті: 11 квітня 1966 р.
- Місце смерті: Житомир
- Місце поховання: Житомир
- Де і ким заарештований: Заарештований 30 вересня 1937 р.
- Дата арешту: 1937 р.
- Орган, що засудив: Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 грудня 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 10 років позбавлення волі.
- Місце відбуття: Казахстан
- Дата звільнення: 1944
- Підстави звільнення: реабілітація
- Реабілітуючий орган: Реабілітований Особливою нарадою при НКВС СРСР 8 січня 1944 р.
Біографія
Біографія== Народився в смт. Романів Житомирської області (з 1933 по 2003 роки — Дзержинськ) в 1893 році в сім'ї селян, що мали фермерське господарство. З дружиною Матрьоною виховали доньку Ніну (яка в майбутньому стала заслуженим лікарем УРСР). В липні 1937 року у нього народилася онука Ірина. Працював залізничником (керівник чи заступник керівника Полтавської станції), саме з цієї підстави як і багато колег був репресований (засуджений до позбавлення волі). Ешелоном в кінці 1937 року вивезений до Казахстану. Однак один з вагонів потягу повністю набитий репресованими (багато хто з них вже помер від спеки та спраги) з невідомих причин відчепився від складу та зупинився посеред пустелі. Розібравши дошки підлоги йому вдалося вибратися. Посеред пустелі його без свідомості знайшла місцева жителька, яка вилікувала та запропонувала лишитися в їх селі за дозволом голови писарем в колгоспі. І так він, не зізнаваючись про своє минуле, прожив і пропрацював в Казахстані більше 10 років зі страхом повернутись в Україну, щоб не нашкодити родині. Сім'я, що під час війни перебувала в евакуації та повернувшись в Україну проживала в Житомирі, вже і не мала надії на його повернення. Однак після завершення другої світової війни (близько 1950) Атаманчук Феофан, не бувши обізнаним про свою реабілітацію в 1944 році, таємно повернувся до родини. Помер він від хвороби 11 квітня 1966 рокуОлена Кузьменко (обговорення)