Відмінності між версіями «Атаманчук Феофан Іванович (1893)»

(Імпорт даних з БД Національний банк репресованих)
 
(біографічні дані)
(Мітка: formularedit)
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Шаблон:Формуляр
 
{{Шаблон:Формуляр
|варіанти ПІБ=
 
 
|дата народження=1893
 
|дата народження=1893
|місце народження=Житомирська обл. м. Дзержинськ
+
|місце народження=Житомирська обл. м. Дзержинськ (смт. Романів)
 +
|вік=73
 
|національність=українець
 
|національність=українець
 
|соціальне походження=із службовців
 
|соціальне походження=із службовців
Рядок 8: Рядок 8:
 
|професія / місце роботи= / Залізничник
 
|професія / місце роботи= / Залізничник
 
|місце проживання=Полтавська обл. м. Полтава
 
|місце проживання=Полтавська обл. м. Полтава
|партійність=
+
|стать=чоловік
 +
|дата смерті=11.04.1966
 +
|місце смерті=Житомир
 +
|місце поховання=Житомир
 +
|джерела даних=свідоцтво про смерть від 12.04.66 №188243
 +
|статус=Змінено користувачем
 
|де і ким заарештований 1=Заарештований 30 вересня 1937 р.
 
|де і ким заарештований 1=Заарештований 30 вересня 1937 р.
 
|дата арешту 1=1937
 
|дата арешту 1=1937
 
|орган, що засудив 1=Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 грудня 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 10 років позбавлення волі.
 
|орган, що засудив 1=Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 грудня 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 10 років позбавлення волі.
|стаття 1=
+
|місце відбуття 1=Казахстан
|вирок 1=
+
|дата звільнення 1=1944
|реабілітація 1=1944
+
|підстави звільнення 1=реабілітація
 +
|дата реабілітації 1=08.01.1944
 
|реабілітуючий орган 1=Реабілітований Особливою нарадою при НКВС СРСР 8 січня 1944 р.
 
|реабілітуючий орган 1=Реабілітований Особливою нарадою при НКВС СРСР 8 січня 1944 р.
|дата смерті=
 
|місце смерті=
 
|архівна справа=
 
|джерела відомостей=[http://www.reabit.org.ua/ Національний банк репресованих]
 
|примітки=
 
 
}}
 
}}
  
 
[[Категорія:Національний банк репресованих]]
 
[[Категорія:Національний банк репресованих]]
 +
[[Категорія:Відкритий список]]
  
 
==Біографія==
 
==Біографія==
 
+
Біографія==
 
+
Народився в смт. Романів Житомирської області (з 1933 по 2003 роки — Дзержинськ) в 1893 році в сім'ї селян, що мали фермерське господарство. З дружиною Матрьоною виховали доньку Ніну (яка в майбутньому стала заслуженим лікарем УРСР). В липні  1937 року у нього народилася онука Ірина.
[[Категорія:Відкритий список]]
+
Працював залізничником (керівник чи заступник керівника Полтавської станції), саме з цієї підстави як і багато колег був репресований (засуджений до позбавлення волі). Ешелоном в кінці 1937 року вивезений до Казахстану. Однак один з вагонів потягу повністю набитий репресованими (багато хто з них вже помер від спеки та спраги) з невідомих причин відчепився від складу та зупинився посеред пустелі. Розібравши дошки підлоги йому вдалося вибратися. Посеред пустелі його без свідомості знайшла місцева жителька, яка вилікувала та запропонувала лишитися в їх селі за дозволом голови писарем в колгоспі. І так він, не зізнаваючись про своє минуле, прожив і пропрацював в Казахстані більше 10 років зі страхом повернутись в Україну, щоб не нашкодити родині.
 +
Сім'я, що під час війни перебувала в евакуації та повернувшись в Україну проживала в Житомирі, вже і не мала надії на його повернення. Однак після завершення другої світової війни (близько 1950) Атаманчук Феофан, не бувши обізнаним про свою реабілітацію в  1944 році, таємно повернувся до родини. Помер він від хвороби 11 квітня 1966 року[[Користувач:Олена Кузьменко|Олена Кузьменко]] ([[Обговорення користувача:Олена Кузьменко|обговорення]])

Поточна версія на 09:26, 18 квітня 2019

Стаття була змінена користувачем, додані відомості не були підтверджені документально і потребують перевірки.

  • Дата народження: 1893 р.
  • Місце народження: Житомирська обл. м. Дзержинськ (смт. Романів)
  • Стать: чоловік
  • Вік: 73
  • Національність: українець
  • Соціальне походження: із службовців
  • Освіта: освіта початкова
  • Професія / місце роботи: / Залізничник
  • Місце проживання: Полтавська обл. м. Полтава
  • Дата смерті: 11 квітня 1966 р.
  • Місце смерті: Житомир
  • Місце поховання: Житомир

  • Де і ким заарештований: Заарештований 30 вересня 1937 р.
  • Дата арешту: 1937 р.
  • Орган, що засудив: Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 грудня 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 10 років позбавлення волі.
  • Місце відбуття: Казахстан
  • Дата звільнення: 1944
  • Підстави звільнення: реабілітація
  • Реабілітуючий орган: Реабілітований Особливою нарадою при НКВС СРСР 8 січня 1944 р.

Біографія

Біографія== Народився в смт. Романів Житомирської області (з 1933 по 2003 роки — Дзержинськ) в 1893 році в сім'ї селян, що мали фермерське господарство. З дружиною Матрьоною виховали доньку Ніну (яка в майбутньому стала заслуженим лікарем УРСР). В липні 1937 року у нього народилася онука Ірина. Працював залізничником (керівник чи заступник керівника Полтавської станції), саме з цієї підстави як і багато колег був репресований (засуджений до позбавлення волі). Ешелоном в кінці 1937 року вивезений до Казахстану. Однак один з вагонів потягу повністю набитий репресованими (багато хто з них вже помер від спеки та спраги) з невідомих причин відчепився від складу та зупинився посеред пустелі. Розібравши дошки підлоги йому вдалося вибратися. Посеред пустелі його без свідомості знайшла місцева жителька, яка вилікувала та запропонувала лишитися в їх селі за дозволом голови писарем в колгоспі. І так він, не зізнаваючись про своє минуле, прожив і пропрацював в Казахстані більше 10 років зі страхом повернутись в Україну, щоб не нашкодити родині. Сім'я, що під час війни перебувала в евакуації та повернувшись в Україну проживала в Житомирі, вже і не мала надії на його повернення. Однак після завершення другої світової війни (близько 1950) Атаманчук Феофан, не бувши обізнаним про свою реабілітацію в 1944 році, таємно повернувся до родини. Помер він від хвороби 11 квітня 1966 рокуОлена Кузьменко (обговорення)