Відмінності між версіями «Гупало Деонісій Мусійович (1898)»
Ігорко (обговорення • внесок) (Створена сторінка: {{Шаблон:Формуляр |світлина=Денис Гупало.jpg |дата народження=10.03.1898 |місце народження=с. Н...) |
Ігорко (обговорення • внесок) |
||
Рядок 17: | Рядок 17: | ||
[[Категорія:Відкритий список]] | [[Категорія:Відкритий список]] | ||
+ | ==Біографія== | ||
+ | Денис Мусійович Гупало народився 10 березня 1898 року в селі Нова Осота Чигиринського повіту Київської губернії в родині представників старих козацько-християнських краю. | ||
+ | В 1917 року — рядовий 1-го стрілецького лейб-гвардії полку (Царське Село). В 1917—1918 рр. — командир піших розвідників, навідник 4-го артилерійського дивізіону. | ||
− | + | У 1919 році — був козаком 4-го Запорізького полку Армії УНР. У 1920 році служив козаком Першого кінного полку Степової дивізії Костя Блакитного. Потім був хорунжим (півсотенний) повстанських загонів чорноліського отамана Миколи Кібця-Бондаренка (1920), начальника Холодноярського повстанського штабу Максима Терещенка, Дмитращенка та Хвилі (1921), У 1922 році — повстанський отаман Чорноліського полку. | |
+ | |||
+ | Наприкінці вересня 1922 року — арештований разом з багатьма іншими отаманами Холодного Яру та Чорного Лісу у Звенигородці на інспірованому чекістами «з'їзді отаманів». | ||
+ | |||
+ | Під арештом перебував у Лук'янівській в'язниці м. Києва. 2 лютого 1923 року Надзвичайна сесія Київського губернського трибуналу винесла Денису Гупалу смертний вирок. Загинув 9 лютого 1923 року під час повстання в Лук'янівській в'язниці. | ||
+ | |||
+ | Реабілітований 18 жовтня 2016 року. |
Поточна версія на 15:19, 7 березня 2018
- Дата народження: 10 березня 1898 р.
- Місце народження: с. Нова Осота, Чигиринський повіт, Київська губернія (нині - Олександрівський район Кіровоградської області)
- Стать: чоловік
- Дата смерті: 9 лютого 1923 р.
- Місце смерті: Лук'янівська в'язниця
- Де і ким заарештований: ГПУ
- Дата арешту: вересень 1922 р.
- Місце відбуття: Лку'янівська в'язниця
- Дата реабілітаціi: 18 жовтня 2016 р.
- Реабілітуючий орган: Апеляційний суд Київської області
- Джерела відомостей: вікіпедія
Біографія
Денис Мусійович Гупало народився 10 березня 1898 року в селі Нова Осота Чигиринського повіту Київської губернії в родині представників старих козацько-християнських краю. В 1917 року — рядовий 1-го стрілецького лейб-гвардії полку (Царське Село). В 1917—1918 рр. — командир піших розвідників, навідник 4-го артилерійського дивізіону.
У 1919 році — був козаком 4-го Запорізького полку Армії УНР. У 1920 році служив козаком Першого кінного полку Степової дивізії Костя Блакитного. Потім був хорунжим (півсотенний) повстанських загонів чорноліського отамана Миколи Кібця-Бондаренка (1920), начальника Холодноярського повстанського штабу Максима Терещенка, Дмитращенка та Хвилі (1921), У 1922 році — повстанський отаман Чорноліського полку.
Наприкінці вересня 1922 року — арештований разом з багатьма іншими отаманами Холодного Яру та Чорного Лісу у Звенигородці на інспірованому чекістами «з'їзді отаманів».
Під арештом перебував у Лук'янівській в'язниці м. Києва. 2 лютого 1923 року Надзвичайна сесія Київського губернського трибуналу винесла Денису Гупалу смертний вирок. Загинув 9 лютого 1923 року під час повстання в Лук'янівській в'язниці.
Реабілітований 18 жовтня 2016 року.