Відмінності між версіями «Крушельницький Тарас Антонович (1908)»
Ігорко (обговорення • внесок) (Створена сторінка: {{Шаблон:Формуляр |світлина=Krushelnycki Taras.jpg |підпис до світлини=Тарас Крушельницький. Львів...) |
Ігорко (обговорення • внесок) |
||
Рядок 25: | Рядок 25: | ||
[[Категорія:Відкритий список]] | [[Категорія:Відкритий список]] | ||
+ | ==Біографія== | ||
+ | Тарас Антонович Крушельницький (псевдонім Чача) народився 14 березня 1908 р. у Коломиї в родині знаного літератора Антона Крушельницького. | ||
− | + | Здобув освіту філолога-германіста, перекладав (приватно) іноземних авторів, написав кілька власних творів. | |
+ | |||
+ | 1928 р. Тарас Крушельницький узяв участь у святкуванні 10-річчя ЗУНР на Святоюрській горі у Львові. Святкування супроводжувалося сутичками з поліцією. За участь в антиурядових виступах Тарас засуджений до трьох років позбавлення волі. Покарання відбував у львівських «Бригідках». 8 травня 1934 р. родина Крушельницьких виїхала на постійне місце проживання до Харкова. Тарас Крушельницький із дружиною Стефою, яка закінчувала студіювати географію в Ягаллонському університеті, прибули до Харкова в липні того ж року. | ||
+ | |||
+ | 5 листопада 1934 р. Крушельницьких заарештували. 15 грудня 1934 р. виїзна сесія Військової колегії Верховного Суду СРСР у Києві визнала Тараса та його брата Івана винними в підготовці терористичних актів. Обох розстріляли відразу (17 грудня 1934 р.), решта членів родини Антона Крушельницького загинула в концтаборах, окрім Лариси Крушельницької та дружини Тараса Стефи, яка уникнула арешту, і їхньої доньки Марії. Стефанія Крушельницька повернулася до Львова 1943 р. (Дочка Тараса Крушельницького — Крушельницька Марія Тарасівна — заслужена артистка України, професорка кафедри фортепіано Львівської музичної академії ім. М. Лисенка й екс-ректор цієї академії). | ||
+ | |||
+ | Тарас Крушельницький був ентузіастом хорового співу, організовував хорові колективи у Львові, містечках і селах Галичини. Багато перекладав, зокрема англійських і німецьких авторів. Він встиг написати і видати дві книжечки: «На тихих водах» — гумористичні оповідання про подорож пластунів від Жовкви до Луцька влітку 1930 р.; і «Будуємо галицький Пантеон!» — збірник повістей-панфлетів, де об'єктом сатири були М. Рудницький, О. Назарук і Д. Донцов. Пісня «Гей-гу, гей-га — таке то в нас життя» — це пісня третього куреня старших пластунів «Лісові Чорти», створена Тарасом Крушельницьким під час подорож пластунів від Жовкви до Луцька. Як згадував Володимир Янів, Тарас — «інтелігентний, з товариською культурою, мистецьки обдарований, він був неоціненним конферансьє на вечорах чи виконувачем власних куплетів із пластового життя, співаних і до сьогодні». |
Поточна версія на 19:01, 13 березня 2018
- Дата народження: 14 березня 1908 р.
- Варіанти ПІБ: Чача
- Місце народження: Коломия
- Стать: чоловік
- Професія / місце роботи: письменник, перекладач
- Місце проживання: Львів, Харків
- Дата розстрілу: 17 грудня 1934 р.
- Де і ким заарештований: польська поліція
- Дата арешту: 1928 р.
- Звинувачення: антиурядові виступи (святкуванні 10-річчя створення ЗУНР)
- Вирок: три роки позбавлення волі
- Місце відбуття: Тюрма «Бригідки» (Львів)
- Дата арешту: 5 листопада 1934 р.
- Звинувачення: підготовка терористичних актів
- Осуд: 15 грудня 1934 р.
- Орган, що засудив: виїзна сесія Військової колегії Верховного Суду СРСР у Києві
- Вирок: розстріл
- Джерела відомостей: вікіпедія
Біографія
Тарас Антонович Крушельницький (псевдонім Чача) народився 14 березня 1908 р. у Коломиї в родині знаного літератора Антона Крушельницького.
Здобув освіту філолога-германіста, перекладав (приватно) іноземних авторів, написав кілька власних творів.
1928 р. Тарас Крушельницький узяв участь у святкуванні 10-річчя ЗУНР на Святоюрській горі у Львові. Святкування супроводжувалося сутичками з поліцією. За участь в антиурядових виступах Тарас засуджений до трьох років позбавлення волі. Покарання відбував у львівських «Бригідках». 8 травня 1934 р. родина Крушельницьких виїхала на постійне місце проживання до Харкова. Тарас Крушельницький із дружиною Стефою, яка закінчувала студіювати географію в Ягаллонському університеті, прибули до Харкова в липні того ж року.
5 листопада 1934 р. Крушельницьких заарештували. 15 грудня 1934 р. виїзна сесія Військової колегії Верховного Суду СРСР у Києві визнала Тараса та його брата Івана винними в підготовці терористичних актів. Обох розстріляли відразу (17 грудня 1934 р.), решта членів родини Антона Крушельницького загинула в концтаборах, окрім Лариси Крушельницької та дружини Тараса Стефи, яка уникнула арешту, і їхньої доньки Марії. Стефанія Крушельницька повернулася до Львова 1943 р. (Дочка Тараса Крушельницького — Крушельницька Марія Тарасівна — заслужена артистка України, професорка кафедри фортепіано Львівської музичної академії ім. М. Лисенка й екс-ректор цієї академії).
Тарас Крушельницький був ентузіастом хорового співу, організовував хорові колективи у Львові, містечках і селах Галичини. Багато перекладав, зокрема англійських і німецьких авторів. Він встиг написати і видати дві книжечки: «На тихих водах» — гумористичні оповідання про подорож пластунів від Жовкви до Луцька влітку 1930 р.; і «Будуємо галицький Пантеон!» — збірник повістей-панфлетів, де об'єктом сатири були М. Рудницький, О. Назарук і Д. Донцов. Пісня «Гей-гу, гей-га — таке то в нас життя» — це пісня третього куреня старших пластунів «Лісові Чорти», створена Тарасом Крушельницьким під час подорож пластунів від Жовкви до Луцька. Як згадував Володимир Янів, Тарас — «інтелігентний, з товариською культурою, мистецьки обдарований, він був неоціненним конферансьє на вечорах чи виконувачем власних куплетів із пластового життя, співаних і до сьогодні».