Смольник Павло Дмитрович (1909)
Стаття була змінена користувачем, додані відомості не були підтверджені документально і потребують перевірки.
- Дата народження: 3 квітня 1909 р.
- Місце народження: Сумська обл. с. Ворожба Лебединського р-ну
- Стать: чоловік
- Національність: українець
- Освіта: освіта початкова
- Професія / місце роботи: / колгоспник
- Місце проживання: Сумська обл. с. Ворожба Лебединського р-ну
- Місце смерті: Сумська обл. с. Ворожба Лебединського р-ну
- Місце поховання: Сумська обл. с. Ворожба Лебединського р-ну
- Де і ким заарештований: Арешт. 27.04.1932, звинувачення в антирадянській агітації проти заходів влади.
- Дата арешту: 27 квітня 1932 р.
- Орган, що засудив: Харківським облвідділом ДПУ 13.09.1932 справа закрита.
- Архівна справа: ГДА СБ України, м. Суми, спр. П-1133.
- Джерела відомостей: Національний банк репресованих
Біографія
Смольник Павло Дмитрович. Народився в селі Мала Ворожба Лебединського району Сумської області у родині заможного селянина Смольника Дмитра. Родина Смольник у селі вважалася одна із заможних та поважних, у володінні мала багато земель, які оброблювали самотужки та велике господарство. На прикінці 20-х років Павло Дмитрович одружився із Куліченко (дівоче прізвище) Марією Григорівною. Молода родина почала жити окремо від батьків в окремій хаті, мала невелике господарство, яке виділив батько сім’ї Смольник Дмитро для свого сина і його молодої родини.
Початок 30-х років для України знаменувався початком політичних репресій відносно її громадян. Не минуло це лихо і родину Смольник. Родину Смольник розкуркулили одну із перших у селі. Усіх членів родини вигнали з хати, забрали господарство, речі та усе майно. Окрім сина Павла у родині ще були діти: Смольник Борис Дмитрович (помер під час Голодомору), Смольник Олександра Дмитрівна (померла під час Голодомору або війни), Смольник Лука Дмитрович (втік після розкуркулення родини, останні відомості про нього датуються початком 40-х років з с. Олексіївка Тульської області), Смольник Анна Дмитрівна. Павло Дмитрович проживав неподалік батьків і забрав до себе усю родину, батьків, братів та сестер. Його батько Дмитро Смольник одразу ж після цього лиха помер від серцевого нападу. Усі турботи про родину полягли на плечі Павла Дмитровича. Із особистого господарства Павла Дмитровича до місцевого колгоспу був забраний його найулюбленіший кінь. Як розповідала його донька, у Павла Дмитровича з конем була справжня дружба та прихильність. Цей кінь зіграв ключову роль у житті Павла Дмитровича. Павло працював у тому ж колгоспі, де і був його кінь. На весні 1932 року, коли починався Голодомор в Україні, у тому ж колгоспі також не було чим годувати худобу. Павлу Дмитровичу стало шкода свого коня і він вирішив забрати його до себе додому підгодувати. Родина мала таємні припаси. Із розповідей Анастасії Павлівни родина робила схованки у болоті. Ховали мішки із зерном та мукою. Місце хованки ретельно ховали. Мішок із їжею повністю не розмокав, максимально 10 см було мокрим по зовнішніх краях мішка, а в середині їжа була суха. Того ж дня, як Павло Дмитрович привів коня підгодувати додому, його арештували за доносом. Під вартою він перебував у м. Суми. Якраз у цьому ж році, 1932 рік, народилась його перша дитина Анастасія. Дружина Павла Дмитровича Марія Григорівна два рази на тиждень носила йому їсти (каструлю борщу). З села до м. Суми (місця заключення Смольника Павла Дмитровича) йшла пішки, приблизно 30 км. Після того, як Смольника Павла, звільнили у вересні 1932 року він повернувся до родини та знов почав працювати у тому з колгоспі. У 1934 у нього народився син Дмитро.
Відношення влади до колишнього куркуля було упереджене. Його навантажували більш тяжкою роботою, ніж інших. Під час важкої праці він пошкодив ногу. Рана на нозі довго не загоювалась. Пізніше у нього розвинувся туберкульоз кісток. Помер Смольник Павло Дмитрович на початку літа 1941 року, ще до початку війни.
У хаті, колись великої родини Смольник, залишились та вижили під час війни його син Дмитро, донька Анастасія, мати та дружина. Усі дані про Павла Дмитровича написані його правнукою Андросовою (Логошна)Тетяною Іванівною зі спогадів та розповідей його доньки Анастасії Павлівни. На даний час більше інформації стосовно усіх членів родини не має. Чекаємо інформацію на запити з архівів.