Відмінності між версіями «Ільченко Єлисей Матвійович»

(Створена сторінка: {{Шаблон:Формуляр |підпис до світлини=Ільченко Єлисей Матвійович |дата народження=27.06.1880...)
 
 
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Шаблон:Формуляр
 
{{Шаблон:Формуляр
 +
|світлина=Єлисей.jpg
 
|підпис до світлини=Ільченко Єлисей Матвійович
 
|підпис до світлини=Ільченко Єлисей Матвійович
 
|дата народження=27.06.1880
 
|дата народження=27.06.1880
Рядок 24: Рядок 25:
 
|вирок 1=10 років таборів
 
|вирок 1=10 років таборів
 
|місце відбуття 1=Тайшетський районІркутської області
 
|місце відбуття 1=Тайшетський районІркутської області
|статус=Створено користувачем
+
|статус=Змінено користувачем
 
}}
 
}}
  
 
[[Категорія:Створено користувачем]]
 
[[Категорія:Створено користувачем]]
 
[[Категорія:Відкритий список]]
 
[[Категорія:Відкритий список]]
 +
[[Категорія:Фотографії‏‎]]
  
 +
==Біографія==
 +
Єлисей Матвійович Ільченко, батько відомого українського письменника Олександра Ільченка.
 +
Єлисей Матвійович Ільченко був вихідцем з селян Золочівського повіту Харківської губернії, як зазначено в його паспорті, що і досі зберігається як родинна реліквія в родині письменника. В цьому ж документі у графі особливі прикмети написано – «грамотен», що означає лише те, що на той час письменність серед населення Російської імперії була явищем неординарним. Він працював службовцем на Південних Залізницях, займаючи дрібні посади, найвищою з яких була посада завідувача вугільним складом. Останнє місце роботи – референт української контори «Сельхозснаба».
 +
 +
Це була дуже талановита і глибоко віруюча людина. Він був художником-аматором, співав, грав на кобзі і бандурі, мав неабиякий хист до садівництва. Був церковним старостою у Миколаївський церкві на Пролетарський вулиці, а маленький Шура (О.Є. Ільченко) – служкою у тому ж храмі.
 +
 +
Проте навіть прості, але високо духовні, свідомі свого українства талановиті люди становили загрозу для комуністичного режиму. 1 вересня 1937 року Є.М. Ільченка було заарештовано і за вигаданим звинуваченням особливою трійкою УНКВС по Харківській області 8 жовтня 1937 р. засуджено як члена терористичної організації до 10 років ув’язнення. Одним із доказів його провини, за спогадами Антоніни Єлисейовни Кулик, сестри письменника, стало фото, на якому була ікона Христа-спасителя, одягнутого у вишиванку. Його скорбний шлях проліг через Колиму (Бухта Нагаєва), Магадан та табори Далекого Сходу. За апеляцією, поданою сином, та його власними скаргами його справа мала переглядатися. Для цього його, літню і тяжко хвору людину, етапували назад в Харків. Його поневіряння закінчилися у лагпункті 021 у селі Шевченко Тайшетського району Іркутської області біля станції Тайшет. Як записано в офіційній довідці, помер Єлисей Матвійович від голоду та обмороження. Похований 14. 12. 1941 у спільній могилі. Світла йому пам'ять!
  
==Біографія==
+
Реабілітований ….

Поточна версія на 18:29, 7 грудня 2017

Стаття була змінена користувачем, додані відомості не були підтверджені документально і потребують перевірки.

Ільченко Єлисей Матвійович
  • Дата народження: 27 червень 1880 р.
  • Місце народження: Харків
  • Стать: чоловік
  • Вік: 61
  • Національність: Українець
  • Громадянство (підданство): СРСР
  • Соціальне походження: Козацького Роду
  • Освіта: Середня
  • Професія / місце роботи: завідувача вугільним складом на південній залізниці
  • Місце проживання: Харків
  • Партійність: безпартійний
  • Дата смерті: 12 грудня 1941 р.
  • Місце смерті: село Шевченко Тайшетського району Іркутської області
  • Місце поховання: спільна могила селі Шевченко Тайшетського району Іркутської області

  • Де і ким заарештований: НКВС
  • Запобіжний захід: Арешт
  • Дата арешту: 1 вересня 1937 р.
  • Звинувачення: Націоналістична терористичноа організація
  • Осуд: 8 жовтня 1937 р.
  • Орган, що засудив: Особлива трійка УНКВС по Харківській області
  • Вирок: 10 років таборів
  • Місце відбуття: Тайшетський районІркутської області

  • Джерела відомостей: особистий архів сім'ї

Біографія

Єлисей Матвійович Ільченко, батько відомого українського письменника Олександра Ільченка. Єлисей Матвійович Ільченко був вихідцем з селян Золочівського повіту Харківської губернії, як зазначено в його паспорті, що і досі зберігається як родинна реліквія в родині письменника. В цьому ж документі у графі особливі прикмети написано – «грамотен», що означає лише те, що на той час письменність серед населення Російської імперії була явищем неординарним. Він працював службовцем на Південних Залізницях, займаючи дрібні посади, найвищою з яких була посада завідувача вугільним складом. Останнє місце роботи – референт української контори «Сельхозснаба».

Це була дуже талановита і глибоко віруюча людина. Він був художником-аматором, співав, грав на кобзі і бандурі, мав неабиякий хист до садівництва. Був церковним старостою у Миколаївський церкві на Пролетарський вулиці, а маленький Шура (О.Є. Ільченко) – служкою у тому ж храмі.

Проте навіть прості, але високо духовні, свідомі свого українства талановиті люди становили загрозу для комуністичного режиму. 1 вересня 1937 року Є.М. Ільченка було заарештовано і за вигаданим звинуваченням особливою трійкою УНКВС по Харківській області 8 жовтня 1937 р. засуджено як члена терористичної організації до 10 років ув’язнення. Одним із доказів його провини, за спогадами Антоніни Єлисейовни Кулик, сестри письменника, стало фото, на якому була ікона Христа-спасителя, одягнутого у вишиванку. Його скорбний шлях проліг через Колиму (Бухта Нагаєва), Магадан та табори Далекого Сходу. За апеляцією, поданою сином, та його власними скаргами його справа мала переглядатися. Для цього його, літню і тяжко хвору людину, етапували назад в Харків. Його поневіряння закінчилися у лагпункті 021 у селі Шевченко Тайшетського району Іркутської області біля станції Тайшет. Як записано в офіційній довідці, помер Єлисей Матвійович від голоду та обмороження. Похований 14. 12. 1941 у спільній могилі. Світла йому пам'ять!

Реабілітований ….