Відмінності між версіями «Вошев Трохим Данилович (1890)»

(→‎Біографія)
(Rename property)
 
(Не показано 3 проміжні версії ще одного користувача)
Рядок 18: Рядок 18:
 
|реабілітуючий орган 1=Реабілітований 17.03.1992 прокуратурою Сумської обл.
 
|реабілітуючий орган 1=Реабілітований 17.03.1992 прокуратурою Сумської обл.
 
|статус=Змінено користувачем
 
|статус=Змінено користувачем
−
|реабілітація 1=17.03.1992
+
|дата реабілітаціi 1=17.03.1992
 
}}
 
}}
  
Рядок 24: Рядок 24:
 
[[Категорія:Відкритий список]]
 
[[Категорія:Відкритий список]]
  
−
==Біографія==
+
′==Біографія==
−
Вошев Трохим Данилович 1890 року народження мешканець села Вільне Великописарівського району Сумської області. Народився і жив у сім"ї селян середнього достатку. Батько Данило Дмитрович був писарем у волості. Одружився на Іншиній Євдокії Яківні 1880 року народження. У сім"ї народилось троє дітей: Вошев Іван Трохимович (1914 р.н, колгоспник. Мобілізований у 1941 році, безвіти загиблий у грудні 1943 року), Вошева Марія Трохимівна (1923 р.н.колгоспниця. Все життя працювала на землі у радгоспах  с. Рогозянка (Золочівський р-н. Харківської області, с. Крупське (Богодухівський р-н Харківськівської області), с. Вільне (Великописарівський р-н. Сумської області. Померла 31 грудня 2002 року) та Вошев Степан Трохимович (1925 р.н., захисник Вітчизни. Потрапив на фронт неповнолітнім, пройшов усю війну і в 1945 поневічений, втративши око, повернувся інвалідом І групи Великої Вітчизняної війни. Помер 01 січня 2003 року).
+
        Вошев Трохим Данилович 1890 року народження мешканець села Вільне Великописарівського району Сумської області. Народився і жив у сім′ї селян середнього достатку. Батько Данило Дмитрович був писарем у волості. Одружився на Іншиній Євдокії Яківні 1880 року народження. У подружжя народилось троє дітей: Вошев Іван Трохимович (1914 р.н, колгоспник. Мобілізований у 1941 році, безвісти загиблий у грудні 1943 року), Вошева Марія Трохимівна (1923 р.н., колгоспниця. Все життя працювала на землі у радгоспах  с. Рогозянка (Золочівський р-н. Харківської області), с. Крупське (Богодухівський р-н Харківської області), с. Вільне (Великописарівський р-н. Сумської області). Померла 31 грудня 2002 року) та Вошев Степан Трохимович (1925 р.н., захисник Вітчизни. Потрапив на фронт неповнолітнім, пройшов усю війну і в 1945 понівечений, втративши око, повернувся інвалідом І групи Великої Вітчизняної війни. Помер 01 січня 2003 року).
−
Вошев Т. Д. був глибоко віруючим христіянином, працьвитою людиною. Все своє життя присвятим сім"ї, людям і Богові. За віру і відмову вступити у колгосп був заарештований у 1951 році, засуджений до 10 років покарання по статті 54-10, 54-11. Відсидів 4 роки, був реабілітований після смерті Сталіна.
+
        Вошев Т. Д. був глибоко віруючим християнином, працьовитою людиною. Все своє життя присвятив сім"ї, людям і Богові. За віру і відмову вступити у колгосп був заарештований у 1951 році, засуджений до 10 років покарання по статті 54-10, 54-11. Відсидів 4 роки, був реабілітований після смерті Сталіна.
−
Все своє життя працював у власному господарстві, доглядав город, худобу, птицю. Допомагав дітям, онукам, правнукам. Дочекався, навіть, народження у 1985 році праправнучки Марини.
+
        Все своє життя працював у власному господарстві, доглядав город, худобу, птицю. Допомагав дітям, онукам, правнукам. Дочекався, навіть, народження у 1985 році праправнучки Марини.
−
До кінця свого життя він вірив у Бога, дотримувався його заповідей, вчив жити по совісті, справедливості свої дітей, онуків, правнуків, односельців. Він ніколи не сквернословив, нікого не образив, ні на кого не підвищив голос. В його лексиконі було лише два слова, які характеризували погані вчинки - "пакость" та "сволота".
+
        До кінця свого життя він вірив у Бога, дотримувався його заповідей, вчив жити по совісті, справедливості свої дітей, онуків, правнуків, односельців. Він ніколи не сквернословив, нікого не образив, ні на кого не підвищив голос. В його лексиконі було лише два слова, які характеризували погані вчинки - "пакость" та "сволота".
−
Не отримуючи ні копійки від держави, він завжди допомагав немічним і хворим. Трохима Даніловича завжди запрошували відспівувати покійників. Бувало, заробить там якусь копійчину, або отримає "вузлячок" з карамельками та печивом, то дасть своїм правнукам по 2 конфети, а все решта і гроші теж, відносив хворим. Бо завжди говорив: "За ці гроші і яства треба щоденно молитись нам грішним".
+
          Не отримуючи ні копійки від держави, він завжди допомагав немічним і хворим. Трохима Даниловича завжди запрошували відспівувати покійників. Бувало, заробить там якусь копійчину, або отримає "вузлячок" з карамельками та печивом, то дасть своїм правнукам по 2 конфети, а все решта і гроші теж, відносив хворим. Бо завжди говорив: "За ці гроші і яства треба щоденно молитись нам грішним".
−
Як до мудрої, справедливої і доброї людини до нього завжди приходили за порадою люди.
+
          Як до мудрої, справедливої і доброї людини до нього завжди приходили за порадою люди.
−
Помер 14 серпня 1997 року на велике церковне свято "Маковій".  
+
          Помер 14 серпня 1997 року на велике церковне свято "Маковій".  
−
Вошев Трохим Данилович (мій прадід) - людина-взірець для всих, хто живе на цій ЗЕМЛІ.
+
          Вошев Трохим Данилович (мій прадід) - людина-взірець для всих, хто живе на цій ЗЕМЛІ.

Поточна версія на 16:57, 15 травня 2018

Стаття була змінена користувачем, додані відомості не були підтверджені документально і потребують перевірки.

  • Дата народження: 1890 р.
  • Місце народження: Сумська обл. с. Вільне Великописарівського р-ну
  • Стать: чоловік
  • Національність: росіянин
  • Соціальне походження: селянин
  • Освіта: освіта початкова
  • Професія / місце роботи: / селянин-одноосібник
  • Місце проживання: Сумська обл. с. Вільне Великописарівського р-ну
  • Дата смерті: 14 серпня 1987 р.
  • Місце смерті: с. Вільне Великописарівського району
  • Місце поховання: с. Вільне Великописарівського району
  • Де і ким заарештований: Арешт. 22.03.1951.
  • Дата арешту: 22 березня 1951 р.
  • Орган, що засудив: Сумським обласним судом 15.01.1952 за ст.ст. 54-10 ч.2, 54-11 КК УСРР засуджений до позбавлення волі на 10 років.
  • Дата реабілітаціi: 17 березня 1992 р.
  • Реабілітуючий орган: Реабілітований 17.03.1992 прокуратурою Сумської обл.

′==Біографія== 

       Вошев Трохим Данилович 1890 року народження мешканець села Вільне Великописарівського району Сумської області. Народився і жив у сім′ї селян середнього достатку. Батько Данило Дмитрович був писарем у волості. Одружився на Іншиній Євдокії Яківні 1880 року народження. У подружжя народилось троє дітей: Вошев Іван Трохимович (1914 р.н, колгоспник. Мобілізований у 1941 році, безвісти загиблий у грудні 1943 року), Вошева Марія Трохимівна (1923 р.н., колгоспниця. Все життя працювала на землі у радгоспах  с. Рогозянка (Золочівський р-н. Харківської області), с. Крупське (Богодухівський р-н Харківської області), с. Вільне (Великописарівський р-н. Сумської області). Померла 31 грудня 2002 року) та  Вошев Степан Трохимович (1925 р.н., захисник Вітчизни. Потрапив на фронт неповнолітнім, пройшов усю війну і в 1945 понівечений, втративши око, повернувся інвалідом І групи Великої Вітчизняної війни. Помер 01 січня 2003 року).
        Вошев Т. Д. був глибоко віруючим християнином, працьовитою людиною. Все своє життя присвятив сім"ї, людям і Богові. За віру і відмову вступити у колгосп був заарештований у 1951 році, засуджений до 10 років покарання по статті 54-10, 54-11. Відсидів 4 роки, був реабілітований після смерті Сталіна.
        Все своє життя працював у власному господарстві, доглядав город, худобу, птицю. Допомагав дітям, онукам, правнукам. Дочекався, навіть, народження у 1985 році праправнучки Марини.
        До кінця свого життя він вірив у Бога, дотримувався його заповідей, вчив жити по совісті, справедливості свої дітей, онуків, правнуків, односельців. Він ніколи не сквернословив, нікого не образив, ні на кого не підвищив голос. В його лексиконі було лише два слова, які характеризували погані вчинки - "пакость" та "сволота".
         Не отримуючи ні копійки від держави, він завжди допомагав немічним і хворим. Трохима Даниловича завжди запрошували відспівувати покійників. Бувало, заробить там якусь копійчину, або отримає "вузлячок" з карамельками та печивом, то дасть своїм правнукам по 2 конфети, а все решта і гроші теж, відносив хворим. Бо завжди говорив: "За ці гроші і яства треба щоденно молитись нам грішним".
         Як до мудрої, справедливої і доброї людини до нього завжди приходили за порадою люди.
         Помер 14 серпня 1997 року на велике церковне свято "Маковій". 
         Вошев Трохим Данилович (мій прадід) - людина-взірець для всих, хто живе на цій ЗЕМЛІ.