Відмінності між версіями «Грушевський Сергій Григорович (1892)»

 
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 34: Рядок 34:
 
==Біографія==
 
==Біографія==
 
Сергій Григорович Грушевський - небіж і похресник Михайла Грушевського народився 24 червня 1892 року в Кам'янці Чигиринського повіту Київської губернії.
 
Сергій Григорович Грушевський - небіж і похресник Михайла Грушевського народився 24 червня 1892 року в Кам'янці Чигиринського повіту Київської губернії.
 +
 
Сергій Грушевський закінчив 11 червня 1909 року із золотою медаллю гімназію у Златополі, в 1909 року вступив до Київського університету, який закінчив в 1912 році зі срібною медаллю і залишений на кафедрі історії професорським стипендіатом. Був членом молодіжного чорносотенського товариства «Двуглавый орел», яка проводила українофобські та антисемітські акції, зокрема перешкоджала відзначенню 100-річчя Тараса Шевченка. 1916 року Сергій Грушевський одружився з Ольгою Левитською, дочкою священика на Чигиринщині. У 1921 році став засновником та директором Інституту народної освіти імені III Інтернаціоналу у Златополі, на який було реорганізовано Златопільську гімназію.
 
Сергій Грушевський закінчив 11 червня 1909 року із золотою медаллю гімназію у Златополі, в 1909 року вступив до Київського університету, який закінчив в 1912 році зі срібною медаллю і залишений на кафедрі історії професорським стипендіатом. Був членом молодіжного чорносотенського товариства «Двуглавый орел», яка проводила українофобські та антисемітські акції, зокрема перешкоджала відзначенню 100-річчя Тараса Шевченка. 1916 року Сергій Грушевський одружився з Ольгою Левитською, дочкою священика на Чигиринщині. У 1921 році став засновником та директором Інституту народної освіти імені III Інтернаціоналу у Златополі, на який було реорганізовано Златопільську гімназію.
 +
 
Після революції відійшов від російського націоналізму й влився до українського руху. У 1920-х роках його звинуватили в українському буржуазному націоналізмі й відправили разом з першим чоловіком його сестри Р. Кутєповим до Луганська. Там у 1923–1930 роках брав найактивнішу участь у розбудові Донецького інституту народної освіти. Був професором і деканом цього вишу.
 
Після революції відійшов від російського націоналізму й влився до українського руху. У 1920-х роках його звинуватили в українському буржуазному націоналізмі й відправили разом з першим чоловіком його сестри Р. Кутєповим до Луганська. Там у 1923–1930 роках брав найактивнішу участь у розбудові Донецького інституту народної освіти. Був професором і деканом цього вишу.
 +
 
Саме він був ініціатором та основним розробником проекту створення Наукового товариства на Донеччині в м. Луганську. 1930 року переїхав до Кубані й активно включився запроваджувати політику українізації в Кубанському інституті народної освіти імені М. Скрипника.
 
Саме він був ініціатором та основним розробником проекту створення Наукового товариства на Донеччині в м. Луганську. 1930 року переїхав до Кубані й активно включився запроваджувати політику українізації в Кубанському інституті народної освіти імені М. Скрипника.
 +
 
С. Грушевський спочатку підтримав каральну політику СРСР проти української інтелігенції. 1930 року під час процесу «Спілки визволення України» зібрав на мітинг наукових співробітників і студентів Донецького інституту народної освіти, на якому «гнівно засудили ворогів народу».
 
С. Грушевський спочатку підтримав каральну політику СРСР проти української інтелігенції. 1930 року під час процесу «Спілки визволення України» зібрав на мітинг наукових співробітників і студентів Донецького інституту народної освіти, на якому «гнівно засудили ворогів народу».
Проте незабаром і сам став жертвою радянської репресивної машини. 13 січня 1933 року професора заарештували. У серпні колегія ОДПУ засудила його на 10 років ув'язнення, яке він відбував у Соловецькому таборі особливого призначення.
+
 
3 листопада 1937 року Сергія Грушевського розстріляли в урочищі Сандармох у Карелії.
+
Проте незабаром і сам став жертвою радянської репресивної машини. 13 січня 1933 року професора заарештували. У серпні колегія ОДПУ засудила його на 10 років ув'язнення, яке він відбував у Соловецькому таборі особливого призначення. 3 листопада 1937 року Сергія Грушевського розстріляли в урочищі Сандармох у Карелії.
 +
 
 
Реабілітований посмертно 1960 року.
 
Реабілітований посмертно 1960 року.

Поточна версія на 01:31, 28 жовтня 2017

Сергій Грушевський
  • Дата народження: 24 червень 1892 р.
  • Місце народження: с. Кам'янка Чигиринського повіту Київської губернії
  • Стать: чоловік
  • Національність: українець
  • Соціальне походження: із сім'ї священика
  • Освіта: вища
  • Професія / місце роботи: політик, учений
  • Партійність: ВКП(б)
  • Дата розстрілу: 3 листопада 1937 р.
  • Місце смерті: Сандармох, Карельська АРСР
  • Місце поховання: Сандармох, Карельська АРСР
Арешты
  • Де і ким заарештований: Краснодар
  • Дата арешту: 13 січня 1933 р.
  • Звинувачення: був звинувачений в українському буржуазному націоналізмі
  • Осуд: серпень 1933 р.
  • Орган, що засудив: колегія ОДПУ
  • Стаття: 58-2-11-13 КК РСФРР
  • Вирок: 10 рокiв ВТТ

  • Осуд: 9 жовтня 1937 р.
  • Орган, що засудив: Особливою трійкою УНКВС ЛО
  • Вирок: найвища кара
  • Дата реабілітаціi: 1960 р.

  • Джерела відомостей: wikipedia

Біографія

Сергій Григорович Грушевський - небіж і похресник Михайла Грушевського народився 24 червня 1892 року в Кам'янці Чигиринського повіту Київської губернії.

Сергій Грушевський закінчив 11 червня 1909 року із золотою медаллю гімназію у Златополі, в 1909 року вступив до Київського університету, який закінчив в 1912 році зі срібною медаллю і залишений на кафедрі історії професорським стипендіатом. Був членом молодіжного чорносотенського товариства «Двуглавый орел», яка проводила українофобські та антисемітські акції, зокрема перешкоджала відзначенню 100-річчя Тараса Шевченка. 1916 року Сергій Грушевський одружився з Ольгою Левитською, дочкою священика на Чигиринщині. У 1921 році став засновником та директором Інституту народної освіти імені III Інтернаціоналу у Златополі, на який було реорганізовано Златопільську гімназію.

Після революції відійшов від російського націоналізму й влився до українського руху. У 1920-х роках його звинуватили в українському буржуазному націоналізмі й відправили разом з першим чоловіком його сестри Р. Кутєповим до Луганська. Там у 1923–1930 роках брав найактивнішу участь у розбудові Донецького інституту народної освіти. Був професором і деканом цього вишу.

Саме він був ініціатором та основним розробником проекту створення Наукового товариства на Донеччині в м. Луганську. 1930 року переїхав до Кубані й активно включився запроваджувати політику українізації в Кубанському інституті народної освіти імені М. Скрипника.

С. Грушевський спочатку підтримав каральну політику СРСР проти української інтелігенції. 1930 року під час процесу «Спілки визволення України» зібрав на мітинг наукових співробітників і студентів Донецького інституту народної освіти, на якому «гнівно засудили ворогів народу».

Проте незабаром і сам став жертвою радянської репресивної машини. 13 січня 1933 року професора заарештували. У серпні колегія ОДПУ засудила його на 10 років ув'язнення, яке він відбував у Соловецькому таборі особливого призначення. 3 листопада 1937 року Сергія Грушевського розстріляли в урочищі Сандармох у Карелії.

Реабілітований посмертно 1960 року.