Відмінності між версіями «Добровольський Борис Семенович (1889)»

(Джерела)
(Rename property)
 
(Не показані 6 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Шаблон:Формуляр
 
{{Шаблон:Формуляр
 +
|світлина=Добровольський-Борис-Семенович-1.jpg
 
|дата народження=01.05.1889
 
|дата народження=01.05.1889
 
|місце народження=Капустинці, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
 
|місце народження=Капустинці, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Рядок 15: Рядок 16:
 
|орган, що засудив 1=Постановою особливої трійки УНКВС Полтавської обл. 21-23.03.1938 р. приречений до розстрілу.
 
|орган, що засудив 1=Постановою особливої трійки УНКВС Полтавської обл. 21-23.03.1938 р. приречений до розстрілу.
 
|реабілітуючий орган 1=Реабілітований Черкаським обласним судом 24.05.1956 р.
 
|реабілітуючий орган 1=Реабілітований Черкаським обласним судом 24.05.1956 р.
|реабілітація 1=24.05.1956
 
 
|статус=Змінено користувачем
 
|статус=Змінено користувачем
 +
|дата реабілітаціi 1=24.05.1956
 
}}
 
}}
  
 
[[Категорія:Національний банк репресованих]]
 
[[Категорія:Національний банк репресованих]]
 
[[Категорія:Відкритий список]]
 
[[Категорія:Відкритий список]]
 +
[[Категорія:Фотографії‏‎]]
 +
 
== Життєпис ==
 
== Життєпис ==
  
 
Добровольський Борис Семенович (01(14).05.1889, Капустинці, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія - 28.05.1938, Золотоноша, Полтавська область, УРСР, СРСР) - активний учасник соціально- та національно-визвольної боротьби, а також суспільної перебудови, які відбувалися протягом перших десятиліть 20-го століття на території нинішніх Київської, Полтавської та Черкаської областей. Один з організаторів партизвнських загонів у селах Пирятинського та Переяславського повіту Полтавської губернії у 1917-1919 рр. Учасник повстання проти денікінців та звільнення Переяслава у 1919 році. Розстріляний у 1938 році за звинуваченням у націоналізмі і антирадянській пропаганді.
 
Добровольський Борис Семенович (01(14).05.1889, Капустинці, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія - 28.05.1938, Золотоноша, Полтавська область, УРСР, СРСР) - активний учасник соціально- та національно-визвольної боротьби, а також суспільної перебудови, які відбувалися протягом перших десятиліть 20-го століття на території нинішніх Київської, Полтавської та Черкаської областей. Один з організаторів партизвнських загонів у селах Пирятинського та Переяславського повіту Полтавської губернії у 1917-1919 рр. Учасник повстання проти денікінців та звільнення Переяслава у 1919 році. Розстріляний у 1938 році за звинуваченням у націоналізмі і антирадянській пропаганді.
  
Народився 1 (14) травня 1889 року у родині небагатих козаків-християн, представників козачого сословія села Капустинці Пирятинського повіту Полтавської губернії Семена Даниловича Добровольського (1864-1919) і Уляни Федорівни Сердюк.
+
Народився 1 (14) травня 1889 року у родині небагатих козаків-християн Київської Русі-України з діда-прадіда, трудових і бойових, представників козачого сословія села Капустинці Пирятинського повіту Полтавської губернії Семена Даниловича Добровольського (1864-1919) і Уляни Федорівни Сердюк.
  
 
Батько Бориса Семеновича був небагатим (хоча і мав свого вітряка), але досить освіченим і кваліфікованим теслею. Окрім працьовитості та майстерності був відомий серед селян округи своїми передовими поглядами на суспільне життя. Став одним з ініціаторів та організаторів будівництва народної школи у Капустинцяц і всебічного просвітництва та самоосвіти селян. Про нього неодноразово згадує у своїй автобіографічній книзі "Доба і доля" ще один уродженець села Капустинці, соратник Бориса Добровольського Іван Гнатович Козуб[1]. Семен Данилович Добровольський був розстріляний 2-го листопада 1919 році денікінським каральним загоном, як батько одного з активістів-партизан.
 
Батько Бориса Семеновича був небагатим (хоча і мав свого вітряка), але досить освіченим і кваліфікованим теслею. Окрім працьовитості та майстерності був відомий серед селян округи своїми передовими поглядами на суспільне життя. Став одним з ініціаторів та організаторів будівництва народної школи у Капустинцяц і всебічного просвітництва та самоосвіти селян. Про нього неодноразово згадує у своїй автобіографічній книзі "Доба і доля" ще один уродженець села Капустинці, соратник Бориса Добровольського Іван Гнатович Козуб[1]. Семен Данилович Добровольський був розстріляний 2-го листопада 1919 році денікінським каральним загоном, як батько одного з активістів-партизан.
Рядок 47: Рядок 50:
  
 
Про арешт і смерть Бориса Добровольського так само як і про повстанську, революційну і організаторську боротьбу його і його побратимів на Пирятинщині у 1920х рр. коротко згадує у своєму краєзнавчому дослідженні "З туману віків і днів вчорашніх" відомий краєзнавець Драбівського району Володимир Щерба.
 
Про арешт і смерть Бориса Добровольського так само як і про повстанську, революційну і організаторську боротьбу його і його побратимів на Пирятинщині у 1920х рр. коротко згадує у своєму краєзнавчому дослідженні "З туману віків і днів вчорашніх" відомий краєзнавець Драбівського району Володимир Щерба.
 +
 +
Помилуй Господи, Бориса і учини його разом з його рідними, близькими, друзями, земляками і благодійниками у раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші люди Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія
  
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==

Поточна версія на 18:07, 15 травня 2018

Стаття була змінена користувачем, додані відомості не були підтверджені документально і потребують перевірки.

Добровольський-Борис-Семенович-1.jpg
  • Дата народження: 1 травня 1889 р.
  • Місце народження: Капустинці, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
  • Стать: чоловік
  • Національність: українець
  • Освіта: грамотний
  • Професія / місце роботи: агроном
  • Місце проживання: Капустинці, Драбівський район, Полтавська область, УРСР, СРСР
  • Партійність: б/п
  • Дата смерті: 28 травня 1938 р.
  • Місце смерті: Розстріляний 28.05.1938 р.

  • Де і ким заарештований: Заарештований 15.03.1938 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР.
  • Дата арешту: 15 березня 1938 р.
  • Орган, що засудив: Постановою особливої трійки УНКВС Полтавської обл. 21-23.03.1938 р. приречений до розстрілу.
  • Дата реабілітаціi: 24 травня 1956 р.
  • Реабілітуючий орган: Реабілітований Черкаським обласним судом 24.05.1956 р.

Життєпис

Добровольський Борис Семенович (01(14).05.1889, Капустинці, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія - 28.05.1938, Золотоноша, Полтавська область, УРСР, СРСР) - активний учасник соціально- та національно-визвольної боротьби, а також суспільної перебудови, які відбувалися протягом перших десятиліть 20-го століття на території нинішніх Київської, Полтавської та Черкаської областей. Один з організаторів партизвнських загонів у селах Пирятинського та Переяславського повіту Полтавської губернії у 1917-1919 рр. Учасник повстання проти денікінців та звільнення Переяслава у 1919 році. Розстріляний у 1938 році за звинуваченням у націоналізмі і антирадянській пропаганді.

Народився 1 (14) травня 1889 року у родині небагатих козаків-християн Київської Русі-України з діда-прадіда, трудових і бойових, представників козачого сословія села Капустинці Пирятинського повіту Полтавської губернії Семена Даниловича Добровольського (1864-1919) і Уляни Федорівни Сердюк.

Батько Бориса Семеновича був небагатим (хоча і мав свого вітряка), але досить освіченим і кваліфікованим теслею. Окрім працьовитості та майстерності був відомий серед селян округи своїми передовими поглядами на суспільне життя. Став одним з ініціаторів та організаторів будівництва народної школи у Капустинцяц і всебічного просвітництва та самоосвіти селян. Про нього неодноразово згадує у своїй автобіографічній книзі "Доба і доля" ще один уродженець села Капустинці, соратник Бориса Добровольського Іван Гнатович Козуб[1]. Семен Данилович Добровольський був розстріляний 2-го листопада 1919 році денікінським каральним загоном, як батько одного з активістів-партизан.

Борис Добровольський у 1902-1906 роках навчався напівстипендіатом Пирятинського земства у Золотоніській сільськогосподарській школі. Там він почав брати активну участь у пропаганді революційних ідей, за що був уже після закінчення навчання заарештований. Провів місяць у тюрмі, звідкіля був випущений за клопотанням капустинського пана Кулінського, але ще протягом трьох років знаходився під наглядом поліції. Увесь цей час мешкав у селі, допомагаючи батькові у його справах.

З 15 вересня 1909 року по 1912 рік працював рахівником у лісовій конторі княгині Долгорукої в с.Вишеньках Коропського пов. Чернігівської губ., потім протягом року - табельщиком у маєтку Красків, а в 1914-1915 рр. – рахівником у маєтку Попівка Конотопського повіту

В роки першої світової війни (з 15 листопада 1915р. по 1 січня 1918р.) служив старшим писарем 249-го запасного полку. Після демобілізації повернувся до рідного села, де відразу приєднався громадського життя. У лютому 1919р. був обраний головою Капустинського волревкому, а потім головою волвиконкому. З 10-го травня 1919 до приходу денікінців був секретарем суду. Потім - вимушене підпілля, арешт і виведення на розстріл разом з батьком та ще декількома односельцями. Того разу Борису пощастило втекти, стрибнувши із кручі.Досить докладно про усі ці події описав Іван Козуб [2].

У другій половині грудня 1919 року їхній партизанський загін звільнив Переяслав від денікінців. Керівники цього формування ввійшли до новостворених органів влади. Б.С.Добровольський спочатку був призначений завідувачем повітземвідділом, а потім заввідділом робітничо-селянської інспекції, членом повітвиконкому.

Але, зрозумівши свою далекість від чиновницько-бюрократичної роботи, повернуся до практичної роботи, повʼязаної зі створенням та розвитком нових, колективних форм господарювання на землі: сільськогосподарських кооперативів та артілей. У грудні 1924 року його було обрано від Золотоніського округу делегатом на 2-й зʼїзд колгоспників України, який відбувся у Харкові.

В подальшому через призначення на нові місця роботи у більш віддалені райони Б.Добровольський разом із сімʼєю протягом декількох років подорожував нинішніми Сумською та Харківською областями. У рідне село повернулися відразу після голодного 33-го. Реальність "радянського соціалістичного будівництва" виявилася занадто гіркою. Активний учасник розбудови колгоспів побачив, до чого в дійсності це привело. Колишній романтик-революціонер все більше переконувався в тому, що більшовицька влада цілеспрямовано нищить національну еліту України. Це штовхало на "крамольні" роздуми. У приватних і відвертих розмовах зі своїм старим і добрим знайомим Григорієм Васенком Борис Семенович відстоював думку про необхідність виходу Української Республіки зі складу Радянського Союзу, на відміну від червоноармійця і партійного більшовика Васенка, який стояв за єдиний та неподільний Радянський Союз. Принаймні, так пригадує дочка останнього.

З 1918-го Б.С.Добровольський був членом партії "боротьбистів". У квітні 1920 року після злиття її з КП(б)У він "механічно" став "більшовиком", але вже у 1921 році був виключений з компартії, як "активний просвітянин і такий, що раніше належав до партії боротьбистів». Відійшовши на самому початку "радянської історії" від партійної роботи, Б.Добровольський тепер, схоже, намагався віддалитися і від господарчих справ більшовицької держави. В 1938 році він уже працював завгоспом у капустинській школі.

15 березня 1938 року Б.С.Добровольський був арештований, звинувачений у націоналізмі і антирадянській агітації і разом з 37-ми іншими "співучасниками" постановою особливої трійки УНКВС Полтавської області 21-23.03.1938 р. засуджений до розстрілу. Розстріляний 28.05.1938 р. [3], [4] Колегія Верховного Суду СРСР вирок переглянула та скасувала через недоведеність злочину. Бориса Добровольського було реабілітовано посмертно.

Про арешт і смерть Бориса Добровольського так само як і про повстанську, революційну і організаторську боротьбу його і його побратимів на Пирятинщині у 1920х рр. коротко згадує у своєму краєзнавчому дослідженні "З туману віків і днів вчорашніх" відомий краєзнавець Драбівського району Володимир Щерба.

Помилуй Господи, Бориса і учини його разом з його рідними, близькими, друзями, земляками і благодійниками у раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші люди Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія

Джерела