Відмінності між версіями «Добровольський Борис Семенович (1889)»

(Rename property)
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 14: Рядок 14:
 
|де і ким заарештований 1=Заарештований 15.03.1938 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР.
 
|де і ким заарештований 1=Заарештований 15.03.1938 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР.
 
|дата арешту 1=15.03.1938
 
|дата арешту 1=15.03.1938
|орган, що засудив 1=Постановою особливої трійки УНКВС Полтавської області 21-23.03.1938 р. приречений до розстрілу.
+
|орган, що засудив 1=Постановою особливої трійки УНКВС Полтавської обл. 21-23.03.1938 р. приречений до розстрілу.
 
|реабілітуючий орган 1=Реабілітований Черкаським обласним судом 24.05.1956 р.
 
|реабілітуючий орган 1=Реабілітований Черкаським обласним судом 24.05.1956 р.
 
|статус=Змінено користувачем
 
|статус=Змінено користувачем
|реабілітація 1=24.05.1956
+
|дата реабілітаціi 1=24.05.1956
 
}}
 
}}
  
Рядок 26: Рядок 26:
 
== Життєпис ==
 
== Життєпис ==
  
Добровольський Борис Семенович (01(14).05.1889, Капустинці, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія - 28.05.1938, Золотоноша, Полтавська область, УРСР, СРСР) - активний учасник соціально- та національно-визвольної боротьби, а також суспільної перебудови, які відбувалися протягом перших десятиліть ХХ-го століття на території нинішніх Київської, Полтавської та Черкаської областей. Один з організаторів партизанських загонів у селах Пирятинського та Переяславського повіту Полтавської губернії у 1917-1919 рр. Учасник повстання проти денікінців та звільнення Переяслава у 1919 році. Розстріляний у 1938 році за звинуваченням у націоналізмі і антирадянській пропаганді.
+
Добровольський Борис Семенович (01(14).05.1889, Капустинці, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія - 28.05.1938, Золотоноша, Полтавська область, УРСР, СРСР) - активний учасник соціально- та національно-визвольної боротьби, а також суспільної перебудови, які відбувалися протягом перших десятиліть 20-го століття на території нинішніх Київської, Полтавської та Черкаської областей. Один з організаторів партизвнських загонів у селах Пирятинського та Переяславського повіту Полтавської губернії у 1917-1919 рр. Учасник повстання проти денікінців та звільнення Переяслава у 1919 році. Розстріляний у 1938 році за звинуваченням у націоналізмі і антирадянській пропаганді.
  
Народився 1 (14) травня 1889 року у родині небагатих козаків з села Капустинці Пирятинського повіту Полтавської губернії Семена Даниловича Добровольського (1864-1919) і Уляни Федорівни Сердюк.
+
Народився 1 (14) травня 1889 року у родині небагатих козаків-християн Київської Русі-України з діда-прадіда, трудових і бойових, представників козачого сословія села Капустинці Пирятинського повіту Полтавської губернії Семена Даниловича Добровольського (1864-1919) і Уляни Федорівни Сердюк.
  
Батько Бориса Семеновича був небагатим (хоча і мав свого вітряка), але досить освіченим і кваліфікованим теслею. Окрім працьовитості та майстерності був відомий серед селян округи своїми передовими поглядами на суспільне життя. Став одним з ініціаторів та організаторів будівництва народної школи у Капустинцях і всебічного просвітництва та самоосвіти селян. Про нього неодноразово згадує у своїй автобіографічній книзі "Доба і доля" ще один уродженець села Капустинці, соратник Бориса Добровольського Іван Гнатович Козуб. Семен Данилович Добровольський був розстріляний 2-го листопада 1919 році денікінським каральним загоном, як батько одного з активістів-партизан.
+
Батько Бориса Семеновича був небагатим (хоча і мав свого вітряка), але досить освіченим і кваліфікованим теслею. Окрім працьовитості та майстерності був відомий серед селян округи своїми передовими поглядами на суспільне життя. Став одним з ініціаторів та організаторів будівництва народної школи у Капустинцяц і всебічного просвітництва та самоосвіти селян. Про нього неодноразово згадує у своїй автобіографічній книзі "Доба і доля" ще один уродженець села Капустинці, соратник Бориса Добровольського Іван Гнатович Козуб[1]. Семен Данилович Добровольський був розстріляний 2-го листопада 1919 році денікінським каральним загоном, як батько одного з активістів-партизан.
  
 
Борис Добровольський у 1902-1906 роках навчався напівстипендіатом Пирятинського земства у Золотоніській сільськогосподарській школі. Там він почав брати активну участь у пропаганді революційних ідей, за що був уже після закінчення навчання заарештований. Провів місяць у тюрмі, звідкіля був випущений за клопотанням капустинського пана Кулінського, але ще протягом трьох років знаходився під наглядом поліції. Увесь цей час мешкав у селі, допомагаючи батькові у його справах.
 
Борис Добровольський у 1902-1906 роках навчався напівстипендіатом Пирятинського земства у Золотоніській сільськогосподарській школі. Там він почав брати активну участь у пропаганді революційних ідей, за що був уже після закінчення навчання заарештований. Провів місяць у тюрмі, звідкіля був випущений за клопотанням капустинського пана Кулінського, але ще протягом трьох років знаходився під наглядом поліції. Увесь цей час мешкав у селі, допомагаючи батькові у його справах.
  
З 15 вересня 1909 року по 1912 рік працював рахівником у лісовій конторі княгині Долгорукої в с.Вишеньках Коропського повіту Чернігівської губернії, потім протягом року - табельщиком у маєтку Красків, а в 1914-1915 рр. – рахівником у маєтку Попівка Конотопського повіту
+
З 15 вересня 1909 року по 1912 рік працював рахівником у лісовій конторі княгині Долгорукої в с.Вишеньках Коропського пов. Чернігівської губ., потім протягом року - табельщиком у маєтку Красків, а в 1914-1915 рр. – рахівником у маєтку Попівка Конотопського повіту
  
В роки першої світової війни (з 15 листопада 1915р. по 1 січня 1918р.) служив старшим писарем 249-го запасного полку. Після демобілізації повернувся до рідного села, де відразу приєднався до громадського життя. У лютому 1919р. був обраний головою Капустинського волревкому, а потім головою волвиконкому. З 10-го травня 1919 до приходу денікінців був секретарем суду. Потім - вимушене підпілля, арешт і виведення на розстріл разом з батьком та ще декількома односельцями. Того разу Борису пощастило втекти, стрибнувши із кручі.
+
В роки першої світової війни (з 15 листопада 1915р. по 1 січня 1918р.) служив старшим писарем 249-го запасного полку. Після демобілізації повернувся до рідного села, де відразу приєднався громадського життя. У лютому 1919р. був обраний головою Капустинського волревкому, а потім головою волвиконкому. З 10-го травня 1919 до приходу денікінців був секретарем суду. Потім - вимушене підпілля, арешт і виведення на розстріл разом з батьком та ще декількома односельцями. Того разу Борису пощастило втекти, стрибнувши із кручі.Досить докладно про усі ці події описав Іван Козуб [2].
  
 
У другій половині грудня 1919 року їхній партизанський загін звільнив Переяслав від денікінців. Керівники цього формування ввійшли до новостворених органів влади. Б.С.Добровольський спочатку був призначений завідувачем повітземвідділом, а потім заввідділом робітничо-селянської інспекції, членом повітвиконкому.
 
У другій половині грудня 1919 року їхній партизанський загін звільнив Переяслав від денікінців. Керівники цього формування ввійшли до новостворених органів влади. Б.С.Добровольський спочатку був призначений завідувачем повітземвідділом, а потім заввідділом робітничо-селянської інспекції, членом повітвиконкому.
Рядок 44: Рядок 44:
 
В подальшому через призначення на нові місця роботи у більш віддалені райони Б.Добровольський разом із сімʼєю протягом декількох років подорожував нинішніми Сумською та Харківською областями. У рідне село повернулися відразу після голодного 33-го. Реальність "радянського соціалістичного будівництва" виявилася занадто гіркою. Активний учасник розбудови колгоспів побачив, до чого в дійсності це привело. Колишній романтик-революціонер все більше переконувався в тому, що більшовицька влада цілеспрямовано нищить національну еліту України. Це штовхало на "крамольні" роздуми. У приватних і відвертих розмовах зі своїм старим і добрим знайомим Григорієм Васенком Борис Семенович відстоював думку про необхідність виходу Української Республіки зі складу Радянського Союзу, на відміну від червоноармійця і партійного більшовика Васенка, який стояв за єдиний та неподільний Радянський Союз. Принаймні, так пригадує дочка останнього.
 
В подальшому через призначення на нові місця роботи у більш віддалені райони Б.Добровольський разом із сімʼєю протягом декількох років подорожував нинішніми Сумською та Харківською областями. У рідне село повернулися відразу після голодного 33-го. Реальність "радянського соціалістичного будівництва" виявилася занадто гіркою. Активний учасник розбудови колгоспів побачив, до чого в дійсності це привело. Колишній романтик-революціонер все більше переконувався в тому, що більшовицька влада цілеспрямовано нищить національну еліту України. Це штовхало на "крамольні" роздуми. У приватних і відвертих розмовах зі своїм старим і добрим знайомим Григорієм Васенком Борис Семенович відстоював думку про необхідність виходу Української Республіки зі складу Радянського Союзу, на відміну від червоноармійця і партійного більшовика Васенка, який стояв за єдиний та неподільний Радянський Союз. Принаймні, так пригадує дочка останнього.
  
З 1918-го Б.С.Добровольський був членом партії "боротьбистів". У квітні 1920 року після злиття її з КП(б)У він "механічно" став "більшовиком", але вже у 1921 році був виключений з компартії, як "активний просвітянин і такий, що раніше належав до партії боротьбистів. Відійшовши на самому початку "радянської історії" від партійної роботи, Б.Добровольський тепер, схоже, намагався віддалитися і від господарчих справ більшовицької держави. В 1938 році він уже працював завгоспом у капустинській школі.
+
З 1918-го Б.С.Добровольський був членом партії "боротьбистів". У квітні 1920 року після злиття її з КП(б)У він "механічно" став "більшовиком", але вже у 1921 році був виключений з компартії, як "активний просвітянин і такий, що раніше належав до партії боротьбистів». Відійшовши на самому початку "радянської історії" від партійної роботи, Б.Добровольський тепер, схоже, намагався віддалитися і від господарчих справ більшовицької держави. В 1938 році він уже працював завгоспом у капустинській школі.
  
15 березня 1938 року Б.С.Добровольський був арештований, звинувачений у націоналізмі і антирадянській агітації і разом з 37-ми іншими "співучасниками" постановою особливої трійки УНКВС Полтавської області 21-23.03.1938 р. засуджений до розстрілу. Розстріляний 28.05.1938 р.
+
15 березня 1938 року Б.С.Добровольський був арештований, звинувачений у націоналізмі і антирадянській агітації і разом з 37-ми іншими "співучасниками" постановою особливої трійки УНКВС Полтавської області 21-23.03.1938 р. засуджений до розстрілу. Розстріляний 28.05.1938 р. [3], [4]
 +
Колегія Верховного Суду СРСР вирок переглянула та скасувала через недоведеність злочину. Бориса Добровольського було реабілітовано посмертно.
  
Колегія Верховного Суду СРСР вирок переглянула та скасувала через недоведеність злочину. Бориса Добровольського було реабілітовано посмертно.
+
Про арешт і смерть Бориса Добровольського так само як і про повстанську, революційну і організаторську боротьбу його і його побратимів на Пирятинщині у 1920х рр. коротко згадує у своєму краєзнавчому дослідженні "З туману віків і днів вчорашніх" відомий краєзнавець Драбівського району Володимир Щерба.
 +
 
 +
Помилуй Господи, Бориса і учини його разом з його рідними, близькими, друзями, земляками і благодійниками у раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші люди Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія
  
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==

Поточна версія на 18:07, 15 травня 2018

Стаття була змінена користувачем, додані відомості не були підтверджені документально і потребують перевірки.

Добровольський-Борис-Семенович-1.jpg
  • Дата народження: 1 травня 1889 р.
  • Місце народження: Капустинці, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
  • Стать: чоловік
  • Національність: українець
  • Освіта: грамотний
  • Професія / місце роботи: агроном
  • Місце проживання: Капустинці, Драбівський район, Полтавська область, УРСР, СРСР
  • Партійність: б/п
  • Дата смерті: 28 травня 1938 р.
  • Місце смерті: Розстріляний 28.05.1938 р.

  • Де і ким заарештований: Заарештований 15.03.1938 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР.
  • Дата арешту: 15 березня 1938 р.
  • Орган, що засудив: Постановою особливої трійки УНКВС Полтавської обл. 21-23.03.1938 р. приречений до розстрілу.
  • Дата реабілітаціi: 24 травня 1956 р.
  • Реабілітуючий орган: Реабілітований Черкаським обласним судом 24.05.1956 р.

Життєпис

Добровольський Борис Семенович (01(14).05.1889, Капустинці, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія - 28.05.1938, Золотоноша, Полтавська область, УРСР, СРСР) - активний учасник соціально- та національно-визвольної боротьби, а також суспільної перебудови, які відбувалися протягом перших десятиліть 20-го століття на території нинішніх Київської, Полтавської та Черкаської областей. Один з організаторів партизвнських загонів у селах Пирятинського та Переяславського повіту Полтавської губернії у 1917-1919 рр. Учасник повстання проти денікінців та звільнення Переяслава у 1919 році. Розстріляний у 1938 році за звинуваченням у націоналізмі і антирадянській пропаганді.

Народився 1 (14) травня 1889 року у родині небагатих козаків-християн Київської Русі-України з діда-прадіда, трудових і бойових, представників козачого сословія села Капустинці Пирятинського повіту Полтавської губернії Семена Даниловича Добровольського (1864-1919) і Уляни Федорівни Сердюк.

Батько Бориса Семеновича був небагатим (хоча і мав свого вітряка), але досить освіченим і кваліфікованим теслею. Окрім працьовитості та майстерності був відомий серед селян округи своїми передовими поглядами на суспільне життя. Став одним з ініціаторів та організаторів будівництва народної школи у Капустинцяц і всебічного просвітництва та самоосвіти селян. Про нього неодноразово згадує у своїй автобіографічній книзі "Доба і доля" ще один уродженець села Капустинці, соратник Бориса Добровольського Іван Гнатович Козуб[1]. Семен Данилович Добровольський був розстріляний 2-го листопада 1919 році денікінським каральним загоном, як батько одного з активістів-партизан.

Борис Добровольський у 1902-1906 роках навчався напівстипендіатом Пирятинського земства у Золотоніській сільськогосподарській школі. Там він почав брати активну участь у пропаганді революційних ідей, за що був уже після закінчення навчання заарештований. Провів місяць у тюрмі, звідкіля був випущений за клопотанням капустинського пана Кулінського, але ще протягом трьох років знаходився під наглядом поліції. Увесь цей час мешкав у селі, допомагаючи батькові у його справах.

З 15 вересня 1909 року по 1912 рік працював рахівником у лісовій конторі княгині Долгорукої в с.Вишеньках Коропського пов. Чернігівської губ., потім протягом року - табельщиком у маєтку Красків, а в 1914-1915 рр. – рахівником у маєтку Попівка Конотопського повіту

В роки першої світової війни (з 15 листопада 1915р. по 1 січня 1918р.) служив старшим писарем 249-го запасного полку. Після демобілізації повернувся до рідного села, де відразу приєднався громадського життя. У лютому 1919р. був обраний головою Капустинського волревкому, а потім головою волвиконкому. З 10-го травня 1919 до приходу денікінців був секретарем суду. Потім - вимушене підпілля, арешт і виведення на розстріл разом з батьком та ще декількома односельцями. Того разу Борису пощастило втекти, стрибнувши із кручі.Досить докладно про усі ці події описав Іван Козуб [2].

У другій половині грудня 1919 року їхній партизанський загін звільнив Переяслав від денікінців. Керівники цього формування ввійшли до новостворених органів влади. Б.С.Добровольський спочатку був призначений завідувачем повітземвідділом, а потім заввідділом робітничо-селянської інспекції, членом повітвиконкому.

Але, зрозумівши свою далекість від чиновницько-бюрократичної роботи, повернуся до практичної роботи, повʼязаної зі створенням та розвитком нових, колективних форм господарювання на землі: сільськогосподарських кооперативів та артілей. У грудні 1924 року його було обрано від Золотоніського округу делегатом на 2-й зʼїзд колгоспників України, який відбувся у Харкові.

В подальшому через призначення на нові місця роботи у більш віддалені райони Б.Добровольський разом із сімʼєю протягом декількох років подорожував нинішніми Сумською та Харківською областями. У рідне село повернулися відразу після голодного 33-го. Реальність "радянського соціалістичного будівництва" виявилася занадто гіркою. Активний учасник розбудови колгоспів побачив, до чого в дійсності це привело. Колишній романтик-революціонер все більше переконувався в тому, що більшовицька влада цілеспрямовано нищить національну еліту України. Це штовхало на "крамольні" роздуми. У приватних і відвертих розмовах зі своїм старим і добрим знайомим Григорієм Васенком Борис Семенович відстоював думку про необхідність виходу Української Республіки зі складу Радянського Союзу, на відміну від червоноармійця і партійного більшовика Васенка, який стояв за єдиний та неподільний Радянський Союз. Принаймні, так пригадує дочка останнього.

З 1918-го Б.С.Добровольський був членом партії "боротьбистів". У квітні 1920 року після злиття її з КП(б)У він "механічно" став "більшовиком", але вже у 1921 році був виключений з компартії, як "активний просвітянин і такий, що раніше належав до партії боротьбистів». Відійшовши на самому початку "радянської історії" від партійної роботи, Б.Добровольський тепер, схоже, намагався віддалитися і від господарчих справ більшовицької держави. В 1938 році він уже працював завгоспом у капустинській школі.

15 березня 1938 року Б.С.Добровольський був арештований, звинувачений у націоналізмі і антирадянській агітації і разом з 37-ми іншими "співучасниками" постановою особливої трійки УНКВС Полтавської області 21-23.03.1938 р. засуджений до розстрілу. Розстріляний 28.05.1938 р. [3], [4] Колегія Верховного Суду СРСР вирок переглянула та скасувала через недоведеність злочину. Бориса Добровольського було реабілітовано посмертно.

Про арешт і смерть Бориса Добровольського так само як і про повстанську, революційну і організаторську боротьбу його і його побратимів на Пирятинщині у 1920х рр. коротко згадує у своєму краєзнавчому дослідженні "З туману віків і днів вчорашніх" відомий краєзнавець Драбівського району Володимир Щерба.

Помилуй Господи, Бориса і учини його разом з його рідними, близькими, друзями, земляками і благодійниками у раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші люди Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія

Джерела