Відмінності між версіями «Ковалівська Зоя Дмитрівна (1892)»

(Мітка: formularedit)
 
(Мітка: formularedit)
Рядок 9: Рядок 9:
 
|соціальне походження=дочка священника
 
|соціальне походження=дочка священника
 
|освіта=вища, жіночий медичний університет
 
|освіта=вища, жіночий медичний університет
|професія / місце роботи=лікар, лаборант в сан.бак. лабораторії
+
|професія / місце роботи=лікар, лаборант в сан.бак. лабораторії, табір
 
|місце проживання=Харківська область, Ізюмський район, селище Бугаївка, м. Ізюм
 
|місце проживання=Харківська область, Ізюмський район, селище Бугаївка, м. Ізюм
 
|стать=жінка
 
|стать=жінка
Рядок 25: Рядок 25:
 
|стаття 1=54-13, 54-10
 
|стаття 1=54-13, 54-10
 
|дата припинення справи 1=19.12.1989
 
|дата припинення справи 1=19.12.1989
|місце відбуття 1=Хабаровський край, ст. Ізвєстковая, Буреінський залізничний табір НКВС
+
|місце відбуття 1=Хабаровський край, ст. Ізвєсткова, Буреінський залізничний табір НКВС
 
|дата реабілітації 1=19.12.1989
 
|дата реабілітації 1=19.12.1989
 
|реабілітуючий орган 1=Прокуратура Харківської області
 
|реабілітуючий орган 1=Прокуратура Харківської області
 
|коментар до арешту 1=Фотокопія слідчої справи НКВС зроблена в архіві СБУ, знаходиться в сімейному архіві Фондорко
 
|коментар до арешту 1=Фотокопія слідчої справи НКВС зроблена в архіві СБУ, знаходиться в сімейному архіві Фондорко
|статус=Створено користувачем
+
|статус=Змінено користувачем
 
}}
 
}}
  

Версія за 11:01, 26 липня 2019

Стаття була змінена користувачем, додані відомості не були підтверджені документально і потребують перевірки.

  • Дата народження: 15 квітня 1892 р.
  • Варіанти ПІБ: Ковалевская Зоя Дмитриевна
  • Місце народження: Харківська губернія, Ізюмський повіт, слобода Савинці
  • Стать: жінка
  • Національність: українка
  • Громадянство (підданство): Російська Імперія, СРСР
  • Соціальне походження: дочка священника
  • Освіта: вища, жіночий медичний університет
  • Професія / місце роботи: лікар, лаборант в сан.бак. лабораторії, табір
  • Місце проживання: Харківська область, Ізюмський район, селище Бугаївка, м. Ізюм
  • Партійність: безпартійна
  • Дата смерті: 1940 р.
  • Місце смерті: Буреінський залізничний табір НКВС, ст. Ізвєскова, Хабаровський край
  • Місце поховання: невідоме

  • Де і ким заарештований: м.Ізюм, оперуповн. Ізюмського РВ НКВС Дудко, голова РВ НКВС Стахов
  • Дата арешту: 19 серпня 1937 р.
  • Звинувачення: Активна діяльність проти революційного руху при цараті та під час громадянської війни, контрреволюційна агітація
  • Осуд: 10 років ВТТ
  • Орган, що засудив: Трійка УНКВС по Харківській області
  • Стаття: 54-13, 54-10
  • Дата припинення справи: 19 грудня 1989 р.
  • Місце відбуття: Хабаровський край, ст. Ізвєсткова, Буреінський залізничний табір НКВС
  • Реабілітуючий орган: Прокуратура Харківської області

  • Архівна справа: Державний архів Харківської області , Фонд Р6452 _опис 6 _спр. № 374.

Зоя родилась 15 апреля 1892 г. в слободе Савинцы Изюмского уезда. Обучалась в Харьковском Епархиальном женском училище, затем в Харьковском женском Медицинском Институте в 1916 г. Из записей Евгении Александровны Рутковской, ее племянницы : «...Сестра Зоя Дмитриевна — детский врач. Жила одна в Изюме. Веселая, знала много анекдотов. Была арестована в 1937 -м, по той же причине, что и все невинные люди страны. Умерла где-то на Дальнем Востоке. Была медсестрой в госпитале во время Империалистической войны ». После службы во фронтовом госпитале Зоя вернулась к родителям в село Бугевка. Во время событий и гражданской войны 1917-1918 гг. вместе с отцом, священником церкви Ахтырской Божьей Матери, Дмитрием Владимировичем Ковалевским, участвовала в сопротивлении установлению большевистской оккупации в Бугаевке. Из доноса жителя села Ефименко «... агитировала против красной армии». [Сл.дело. 1611/236_стр. 2]. Отец, священник Ковалевский Д.В., расстрелян большевиками в ноябре 1919 г. После установления в Украине советской власти и гибели отца, Зоя переехала в г. Изюм с матерью Натальей Андреевной и жила там до ареста в 1937 г. по ул. Красноармейской, 4. Работала лаборантом в сан. бак. лаборатории г. Изюма. Воспитывала племянников: « Зоя многому нас научила: как правильно стоять.., делать ударения в словах, приучала нас к чтению. У Зои была богатая библиотека... Зою весь город знал, как отличного врача, ее без перебоя приглашали на дом к больным.» В августе 1937 г. Зоя Дмитриевна была арестована на основании постановления особой тройки УНКВД по Харьковской области обвинена по статьям 54-10 «антисоветская пропаганда и агитация» и 54-13 «активная деятельность против революционного движения при царизме и во время гражданской войны» УК УССР. Приговорена к заключению в ИТЛ сроком на 10 лет. Зою удерживали в Буреинском железнодорожном лагере НКВД (БУРЛАГ), ст. Известковая Дальневсточной ЖД, Хабаровский край. Мама, Наталья Андреевна Ковалевская (Капустина), 4 января 1939 г. письменно обращалась Хрущеву Н. С., секретарю ЦК КПБУ, и 1 декабря 1939 г. в Прокуратуру УССР генпрокурору Яченину с просьбой о пересмотре дела ее дочери, Зои Дмитриевны. Сама Зоя направляла из лагеря письменные жалобы и обращения в Прокуратуру СССР в 1939 г. и 24.04.1940г. Областная Харьковская прокуратура 27 декабря 1939г. опротестовала решение обл. Управления НКВД и потребовала «отменить постановление тройки как необоснованное. Дело по обвинению прекратить за недостаточностью собранных доказательств. Ковалевскую З.Д. из заключения освободить.» [Сл. дело.1611/236_стр 45,46] . Однако, районное отделение НКВД настояло на обвинении. Отказ в отмене приговора был дан __31 января 1940г. начальником Изюмского РО НКВД ст. лейтенантом госбезопасности Коноваленко П.П. Он «приобщил к делу дополнительные материалы, из которых видно, что З. Ковалевская проходит по показаниям участников антисоветской националистической организации, как участница этой организации». Также « жалобу об освобождении … как необоснованную оставить без удовлетворения» постановил следователь следственной части НКВД Матвеенко, старший следователь НКВД Мейер, утвердил — начальник УНКВД Харьковской области, майор госбезопасности Сафонов 30 июля 1940 г. Только в 1989 г. Прокуратура Харьковской области вынесла заключение о том, что Ковалевская Зоя Дмитриевна «подпадает под действие ст. 1 Указа Президиума Верховного Совета СССР от 16 января 1989 г. «О дополнительных мерах по восстановлению справедливости в отношении жертв репрессий, имевших место в период 30-40-х и начала 50-х годов». Последняя запись в следственном деле сделана в 1940 г. Дело храниться в Государственном архиве Харьковской области: Фонд Р6452 _опись 6 _дело № 374.1 В деле нет свидетельства о смерти. Со слов племянницы Зои, Евгении Александровны Рутковской, кто-то из бывших заключенных ИТЛ «Бурлаг» в пятидесятые годы приехал в Изюм, разыскал ее сестру, Нину Дмитриевну, и на коленях благодарил за Зою, «...что она выхаживала больных, будучи ординатором в лазарете, без лекарств поднимала на ноги...»