Москаленко Георгій Митрофанович (1938)

• Дата народження: 24 липень 1938 р.
• Місце народження: Одеса
• Стать: чоловік

• Джерела відомостей: вікіпедія

Біографія

Георгій Митрофанович Москаленко народився 24 липня 1938 року в Одесі в сім'ї портового робітника й кухарки. В 1944 році, уникаючи обстрілу, сім'я перебралася в с. Якимів Яр Ширяєвського району, де отримав початкову освіту. З 1955 р. працював слюсарем-сантехніком на будівництві в Києві, 1957–60 служив у війську. 1962 року закінчив вечірню школу і вступив на вечірній відділ Київського інституту народного господарства.

В ніч проти 1 травня 1966 року Москаленко разом із товаришем по гуртожитку робітником Віктором Куксою на даху Київського інституту народного господарства (нині Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана) встановили блакитно-жовтий прапор. Задум полягав у наступному. Будівля розташована біля заводу “Більшовик”. Робітники та студенти зранку будуть формувати колони для першотравневої демонстрації і побачать прапор. Це мало викликати резонанс. Жовто-блакитний прапор був пошитий з двох жіночих шарфів. З грошей УНР скопіювали національний герб, вирізали його з чорної матерії і нашили на прапор. Друкованими літерами, чорнилом на прапорі було дописано: «Ще не вмерла Україна, Ще її не вбито. ДПУ». Москаленко стояв на сторожі біля пожежної драбини з самопалом, Кукса виліз на дах, зрізав кухонним ножем червоний прапор і натомість прив'язав синьо-жовтий.

Г. Москаленко та В. Кукса були заарештовані 21 лютого 1967 р. Вироком Київського обласного суду на закритому засіданні було визнано винним у проведенні антирадянської агітації і пропаганди за ч. 1 ст. 62 КК УРСР та у виготовленні та зберіганні вогнепальної зброї (самопал, ст. 222, ч. 1 і 3) і засуджено в сукупності до 3 років позбавлення волі в таборах суворого режиму. Г.Куксу — за тією ж ч.1 ст. 62 та за носіння холодної зброї — кухонного ножа, ч. 2 ст. 222, — до 2 років. Покарання відбував у таборі № 11, станція Явас, Зубово-Полянський район, Мордовська АРСР, та в таборі № 19, пос. Лєсной, де українці становили три чверті контингенту.

Звільнившись у 1970 р., з труднощами влаштувався сантехніком, пізніше був бригадиром, майстром, виконробом. У 1990-х роках брав участь у рухові за незалежність. 1990-95 рр. був депутатом Бучанської селищної Ради. Член ДемПУ з 1998 року.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 20.05.1994 р. судові рішення в частині засудження за ст. 62 ч. 1 КК УРСР скасовано, а кримінальну справу в цій частині переведенням закрито на підставі п.2 ст. 6 КПК України за відсутністю складу злочину. Але він і надалі вважався засудженим за ч. 2 ст. 222 КК УРСР, на підставі ст. 42 КК УРСР на 2 р. позбавлення волі у виправно-трудовій колонії загального режиму.

18 березня 2002 р. в Києві створено Громадський комітет (згодом Громадська організація) "За реабілітацію «першотравневої двійки», який поставив за мету домогтися повної реабілітації Москаленка, Кукси та інших репресованих з політичних мотивів, але засуджених за кримінальними статтями.

Указом Президента України від 18 серпня 2006 року Георгій Москаленко нагороджений орденом «За мужність» І ступеня. 26 січня Ухвалою спільного засідання Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії Верховного Суду України вирок Київського обласного суду від 31 травня 1967 та ухвалу судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України УРСР від 4 липня 1967 в частині засудження Москаленка за чч. 1, 2 ст. 222 КК УРСР скасовано, а справу в цій частині закрито за відсутністю в його діях складу злочину на підставі п. 2 ч. І ст. 6 КПК України.

16 листопада 2006 року на будівлі вишу, над якою було піднято прапор, встановлено меморіальну дошку в пам'ять про геройський вчинок Георгія Москаленка та Віктора Кукси.