Відмінності між версіями «Чечвянський Василь Михайлович (1888)»

Поточна версія на 15:32, 7 березня 2018

Дата народження: 11 березня 1888 р.
Варіанти ПІБ: Губенко
Місце народження: хутір Чечва біля містечка Грунь Зіньківськго повіту Полтавської губернії (нині - село Грунь Охтирського району Сумської області)
Стать: чоловік
Професія / місце роботи: письменник
Місце проживання: Ростов-на-Дону, Харків, Полтава
Дата розстрілу: 15 липень 1937 р.

Де і ким заарештований: НКВД
Дата арешту: 2 листопада 1936 р.
Звинувачення: участі в українській контрреволюційній націоналістичній фашистській організації
Осуд: 14 липень 1937 р.
Орган, що засудив: виїзна сесія Військового трибуналу Верховного суду СРСР
Стаття: ст. 54-8, 54-11 КК УРСР
Вирок: розстріл

Джерела відомостей: вікіпедія

Біографія

Василь Михайлович Чечвянський (справжнє прізвище Губенко) народився на хуторі Чечва біля містечка Грунь Зіньківськго повіту Полтавської губернії. Найстарший син в багатодітній (17 дітей) селянській сім'ї. Старший брат Остапа Вишні.

Закінчив початкову трирічну школу, потім двокласну школу в Зінькові, згодом продовжив навчання в Київській військово-фельдшерській школі, яку закінчив у 1906 році.

Працював у військових госпіталях. Учасник Першої світової війни. Потім служив у Червоній армії, займаючи низку високих інтендантських посад у Північно-Кавказькому окрузі.

Під час служби в армії Василь Губенко почав займатися літературною творчістю. Опублікував на сторінках військових газет ряд невеликих фейлетонів.

На початку 1924 року демобілізувався з РСЧА. Оселився в Ростові-на-Дону, де активно співпрацював у місцевій пресі як газетяр-фейлетоніст, а в кінці того ж року повернувся до тодішньої столиці України — Харкова. Відтоді він цілком присвятив себе журналістській і літературній діяльності, активно друкувався в українських газетах і журналах.

На початку 1925 року Василь Чечвянський — завідувач філії газети «Известия» в Полтаві. У 1926 році повернувся до Харкова, працював у редакції журналу «Червоний Перець», потім був призначений відповідальним секретарем цього журналу. Був членом ВУСПП.

Через нещасливий випадок — напад психічно хворої людини на популярну особу — залишився без ока.

За звинуваченням в участі в українській контрреволюційній націоналістичній фашистській організації, 2 листопада 1936 Василь Чечвянський був заарештований. 14 липня 1937 в Києві виїзна сесія Військового трибуналу Верховного суду СРСР на підставі ст. 54-8, 54-11 КК УРСР ухвалила вирок про розстріл Василя Чечвянського й наступного дня — 15 липня 1937 року, його стратили. Репресіям піддалася і вся родина Чечвянського — дружина і сини.

У 1950-х реабілітований.

@@ Рядок 21: / Рядок 21: @@
 [[Категорія:Відкритий список]]
+==Біографія==
+Василь Михайлович Чечвянський (справжнє прізвище Губенко) народився на хуторі Чечва біля містечка Грунь Зіньківськго повіту Полтавської губернії. Найстарший син в багатодітній (17 дітей) селянській сім'ї. Старший брат Остапа Вишні.
-==Біографія==
+Закінчив початкову трирічну школу, потім двокласну школу в Зінькові, згодом продовжив навчання в Київській військово-фельдшерській школі, яку закінчив у 1906 році.
+Працював у військових госпіталях. Учасник Першої світової війни. Потім служив у Червоній армії, займаючи низку високих інтендантських посад у Північно-Кавказькому окрузі.
+Під час служби в армії Василь Губенко почав займатися літературною творчістю. Опублікував на сторінках військових газет ряд невеликих фейлетонів.
+На початку 1924 року демобілізувався з РСЧА. Оселився в Ростові-на-Дону, де активно співпрацював у місцевій пресі як газетяр-фейлетоніст, а в кінці того ж року повернувся до тодішньої столиці України — Харкова. Відтоді він цілком присвятив себе журналістській і літературній діяльності, активно друкувався в українських газетах і журналах.
+На початку 1925 року Василь Чечвянський — завідувач філії газети «Известия» в Полтаві. У 1926 році повернувся до Харкова, працював у редакції журналу «Червоний Перець», потім був призначений відповідальним секретарем цього журналу. Був членом ВУСПП.
+Через нещасливий випадок — напад психічно хворої людини на популярну особу — залишився без ока.
+За звинуваченням в участі в українській контрреволюційній націоналістичній фашистській організації, 2 листопада 1936 Василь Чечвянський був заарештований. 14 липня 1937 в Києві виїзна сесія Військового трибуналу Верховного суду СРСР на підставі ст. 54-8, 54-11 КК УРСР ухвалила вирок про розстріл Василя Чечвянського й наступного дня — 15 липня 1937 року, його стратили. Репресіям піддалася і вся родина Чечвянського — дружина і сини.
+У 1950-х реабілітований.